826/26612/15 Про визнання протиправними та скасування рішення Державної податкової інспекції Головного управління ДФС міста про відмову в прийнятті податкової звітності, рішення Головного управління ДФС міста про результати розгляду первинної скарги, рішення ДФС України про результати розгляду скарги, зобов'язання включити відомості з поданої податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць, доповнення та додатка 5 до цієї декларації до облікових даних щодо товариства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України - 04.12.2018 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2016 (головуючий суддя - Погрібніченко І.М., судді: Іщук І.О., Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 (головуючий суддя - Бабенко К.А., судді: Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.) у справі № 826/26612/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскон" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило: визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21.04.2015 № 10349/10/26-58-11-02-18 про відмову в прийнятті податкової звітності; визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 16.07.2015 № 10909/10/26-15-11-03-11 про результати розгляду первинної скарги; визнати незаконним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 01.10.2015 № 20880/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги; зобов'язати відповідача-3 включити відомості з поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць березень 2015 року, доповнення та додатка 5 до цієї декларації до облікових даних щодо товариства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 16.05.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2016 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2016 без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскон" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 41 Конституції України, статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 2, 11, 71, 138, 159, 195 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

При цьому наголошує, що встановлені судами у розглядуваній справі обставини не відповідають дійсності, закону та матеріалам справи.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.04.2015 позивачем засобами поштового зв'язку подано до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року з додатком 5.

Листом від 21.04.2015 № 10349/10/26-58-11-02-18 відповідач-3 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскон" про відмову в прийнятті зазначеної податкової звітності з огляду на те, що вона подана не засобами електронного зв'язку, тобто з порушенням вимог пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За наслідками адміністративного оскарження рішеннями Головного управління ДФС у м. Києві від 16.07.2015 № 10909/10/26-15-11-03-11 та Державної фіскальної служби України від 01.10.2015 № 20880/6/99-99-11-02-02-15 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, викладене в листі від 21.04.2015 № 10349/10/26-58-11-02-18, - без змін.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктами 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

За правилами пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Водночас пунктом 49.4 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Тобто, наведений імперативний припис передбачає обов'язок платника податку на додану вартість подавати звітність з цього податку лише в електронній формі.

За таких обставин висновок судових інстанцій про правомірність оскаржуваного рішення відповідача-3, оформленого листом від 21.04.2015 № 10349/10/26-58-11-02-18, про відмову в прийнятті поданої позивачем у письмовій формі податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року з додатком 5, а також безпідставність позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон" про зобов'язання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві включити відомості з поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року, доповнення та додатка 5 до цієї декларації до облікових даних щодо товариства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Більш того, судами з'ясовано, що права Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон" в розглядуваній ситуації Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві порушені не були, оскільки податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2015 року з додатком 5 подана позивачем 10.04.2015 також засобами телекомунікаційного зв'язку та прийнята контролюючим органом.

Щодо рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 16.07.2015 № 10909/10/26-15-11-03-11 про результати розгляду первинної скарги та Державної фіскальної служби України від 01.10.2015 № 20880/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги, то вони прийняті за наслідками вирішення податкового спору в досудовому порядку, не є актами реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності та не породжують для платника жодних правових наслідків, у зв'язку з чим правові підстави для визнання їх незаконними та скасування відсутні.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон" без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.