359/305/17 Про визнання протиправним рішення УПФУ та його скасування щодо відмови призначити пенсію за віком на пільгових умовах - 10.07.2018 Прийняття

за касаційною скаргою Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 липня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Журавського В.В., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Бужак Н.П., суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просила скасувати рішення відповідача від 27.10.2016 №2559 та зобов'язати зарахувати стаж роботи на посаді маляра як такий, що відноситься до робіт зі шкідливими і важкими умовами праці Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників у період 26.07.1978 по 21.08.1992 та призначити пенсію.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 27 жовтня 2016 року №2559 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов'язано Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зарахувати у стаж роботи ОСОБА_1 роботу на посаді маляра у період з 26 липня 1978 року по 21 серпня 1992 року як такий, що відноситься до робіт із шкідливими і важкими умовами праці Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 27 липня 2016 року.

Суди встановили, що ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського об'єднаного УПФ України Київської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, згідно з п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням від 27 жовтня 2016 року №2559 Бориспільське об'єднане УПФ України Київської області відмовило у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зазначило, що позивач набуде право на призначення пенсії за віком при досягненні 59 років 6 місяців.

Отже, спірним у справі, що розглядається, є правомірність дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що матеріалами справи, а саме трудовою книжкою та архівними довідками, виданими Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією, підтверджується, що ОСОБА_1 працювала на посаді маляра в Будівельному управлінні №149 тресту "Південзахідтрансбуд" Міністерства транспортного будівництва СРСР (дочірнього підприємства Будівельне управління №149 ВАТ "Трест" "Південзахідбуд"), та має достатній стаж роботи, що дає їй право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Бориспільське об'єднане УПФ України Київської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували норми діючого законодавства, а саме те, що відповідно до відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (162-94-п) передбачено посади малярів, зайнятих на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, а такі документи позивачем до пенсійного органу не надані.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на призначення пенсії на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст.13 цього Закону порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

За правилами ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року (637-93-п) - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Судами установлено, що позивач дійсно в період з 26 липня 1978 року по 22 листопада 2001 року працювала маляром в складі Будівельного управління №149 тресту "Південзахідтрансбуд" Міністерства транспортного будівництва СРС №561 (дочірнього підприємства Будівельне управління №149 ВАТ "Трест" "Південзахідтрансбуд"), що підтверджується, зокрема, архівною довідкою від 8 листопада 2016 року №101-9961/03, виданою Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем до пенсійного органу не надано документів на підтвердження того, що вона була зайнята на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 (162-94-п) .

Зазначені доводи скарги не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (z1451-05) , при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Отже, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року.

Враховуючи період роботи позивача, а саме з 26 липня 1978 року, застосуванню підлягають Списки №1 та №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Так, у відповідності до п.а розділу ХХІХ постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 посада маляра відноситься до робіт із шкідливими умовами праці Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Таким чином, хибними є доводи касаційної скарги щодо відсутності у позивача права на пенсію на пільгових умовах.

Отже, суди дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для призначення позивачу пенсії відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року у справі №359/305/17 залишити без змін.