ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2018 року
Київ
справа №808/6221/15
адміністративне провадження №К/9901/15209/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №814/43/16
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Сафронової С.В., суддів Чепурнова Д.В., Поплавського В.Ю.,
в с т а н о в и в :
У вересні 2015 року до ОСОБА_1 звернувся з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної М.А., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 06.10.2014 №851905/2014;
- зобов'язати відповідача включити позивача в межах гарантованої суми до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідної суми депозиту та нарахованих відсотків, що обліковуються за договором банківського вкладу (депозиту) від 06.10.2014 № 851905/2014;
- надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення його даних до Загального реєстру вкладників ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року задоволено апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнського Акціонерного Банку" Славкіної М.А. Скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову. Стягнуто з Уповноваженої особи на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2143,68 грн. за подачу апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду в цій частині та залишити в решті судове рішення без змін. На думку відповідача він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинна до 01.09.2015).
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.
Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) встановлені вимоги до апеляційної скарги, частиною шостою якої передбачено додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України "Про судовий збір" (3674-17)
.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції), судовий збір справляється, зокрема, за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" у вказаній редакції закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
За змістом частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Комплексний аналіз указаних законодавчих положень дає підстави для таких висновків.
Положення наведених правових норм покликані забезпечити безперешкодний доступ особи до правосуддя, незважаючи на її майновий стан, а також гарантувати право на судовий захист усіх осіб, які такого потребують, але через певні фінансові (матеріальні) фактори, складнощі постійного або тимчасового характеру не можуть оплатити судові витрати повністю або частково у строк та в обсязі, встановлених законодавством.
Разом з тим, названі правові норми Закону України "Про судовий збір" (3674-17)
і Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
не мають безумовного, абсолютного характеру і встановлюють певні умови, за наявності яких особа, яка звертається до суду з відповідною заявою чи скаргою, може скористатись можливостями, встановленими цими статтями в частині сплати судового збору.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України, та статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Суд звертає увагу, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2016 року задоволено клопотання Уповноваженої особи про відстрочення сплати судового збору. Відстрочено Уповноваженій особі сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення рішення.
Отже, апеляційний суд обґрунтовано вирішив питання про стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи по суті позовних вимог.
Не заслуговують на увагу доводи скаржника що Уповноважена особа до 01.09.2015 відносилась до пільгових категорій та була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" з огляду на таке.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України (у редакції, що діяла на час звернення до апеляційного суду) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 01.09.2015) від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Проте, Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII (484-19)
(який набув чинності 01.09.2015) статтю 5 Закону України "Про судовий збір" викладено у новій редакції, яка не передбачає звільнення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від сплати судового збору.
Станом на день подання позивачем позову (01.09.2015) та відповідачем апеляційної скарги (03.12.2015) уповноважена особа Фонду не була звільнена від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
За вказаних обставин, суд погоджується з висновками апеляційного суду щодо наявності підстав для стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги.
Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі №808/6221/15 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон,
Судді Верховного Суду