521/10955/16-а Про відмову задовольнити клопотання органу про відстрочення сплати судового збору - 10.07.2018 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження за наявними матеріалами касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси (далі - управління ПФУ) на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року (суддя Шляхтицький О.І.) у справі № 521/10955/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В листопаді 2016 року управління ПФУ звернулося до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на додаткову постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2016 року, якою з управління ПФУ стягнуто судовий збір у розмірі 551 грн 20 коп.

Ухвалою від 14 грудня 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд у задоволенні клопотання управління ПФУ про звільнення від сплати судового збору відмовив; апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з несплатою судового збору за її подання та надав строк для усунення зазначеного недоліку до 16 січня 2017 року.

Згідно з поштовим повідомленням управління ПФУ отримало копію цієї ухвали 23 грудня 2016 року, однак вимоги ухвали суду не виконало.

З огляду на це, Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 січня 2017 року апеляційну скаргу управління ПФУ повернув апелянту.

Управління ПФУ не погодилося із рішенням суду апеляційної інстанцій і звернулося із касаційною скаргою про його скасування, направлення справи для розгляду по суті та про звільнення управління ПФУ від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На обґрунтування скарги зазначило, що станом на 2016 рік фінансування управління ПФУ на сплату судового збору не здійснювалось, зміни до статті 73 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за якою забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом, відповідно не вносились. З огляду на відсутність коштів, призначених на цю мету, управління ПФУ не мало можливості сплатити судовий збір.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з'ясував обставини, на підставі яких було прийнято оскаржене рішення суду апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (3674-17) (далі - Закон № 3674-VI (3674-17) ).

Умови та порядок звільнення від сплати судового збору передбачені у статті 8 Закону № 3674-VI та статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС).

Зокрема, Кодексом передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічна норма міститься у статті 133 КАС у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року.

Відповідно до Закону № 3674-VI (3674-17) (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (484-19) , який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, далі - Закону № 484-VIII (484-19) ) Пенсійний фонд України та його органи були позбавлені пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 484-VIII (484-19) зобов'язано Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, на момент звернення управління ПФУ із апеляційною скаргою, тобто на час вчинення відповідної процесуальної дії, законодавець визначив обов'язок Пенсійного фонду України та його органів щодо сплати судового збору та зобов'язав КМУ забезпечити відповідне фінансування.

Вирішення суддею питання про можливість звільнення від сплати судового збору залежить від наведених у клопотанні обставин, підтверджених відповідними засобами доказування, стадії провадження, а також оцінки предмету, суті позовних та інших вимог, значення для особи тих прав та інтересів, які вона намагається захистити в суді.

Отже, у справі, що розглядається, комплексна оцінка вказаних у клопотанні обставин не дала суду можливість за внутрішнім переконанням прийняти рішення про звільнення від сплати судового збору.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 КАС у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому касаційну скаргу управління ПФУ слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 345, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року - без змін.