ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2018 року
Київ
справа №328/4265/16-а(2-а/328/7/17)
адміністративне провадження №К/9901/33723/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 328/4265/16-а(2-а/328/7/17)
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (у складі колегії суддів Баранник Н. П., Дурасової Ю. В., Щербака А. А.) установив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з урахуванням уточнених вимог просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки виданої Прокуратурою Запорізької області № 18-714вих-16 від 13 вересня 2016 року;
- зобов'язати відповідача здійснити з 11 листопада 2016 року перерахунок та виплату пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії), у розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Прокуратури Запорізької області №18-714 вих-16 від 13 вересня 2016 року, без обмеження граничного розміру пенсії;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на його користь витрати на оплату судового збору в сумі 551 грн 20 коп.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що відповідач незаконно та безпідставно відмовився перераховувати пенсію на підставі п. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до якого умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки чинним законодавством України скасовано право перерахунку призначених пенсій прокурорів у зв'язку з підвищенням окладів, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку.
3. Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 27 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено:
- визнано неправомірними дії Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки № 18-174 вих-16 від 13 вересня 2016 року;
- зобов'язано відповідача, здійснити з 11 листопада 2016 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки № 18-174 вих-16 від 13 вересня 2016 року, виданої прокуратурою Запорізької області, на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 12 липня 2001 року) пенсію в розмірі 90% від місячної зарплати, з урахуванням фактично отриманих виплат, без обмеження її максимального розміру.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року апеляційну скаргу Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено. Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 27 січня 2017 року скасовано у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
5. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач, у червні 2017 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. Просив постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року скасувати та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року у даній справі визначено суддю-доповідача Донець О. Є.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року у зазначеній справі було відкрито провадження та установлено десятиденний строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
8. У запереченнях на касаційну скаргу, які надійшли до Вищого адміністративного суду України 04 липня 2017 року, відповідач заперечує проти доводів скаржника з підстав, якими керувався суд апеляційної інстанції, приймаючи своє рішення.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 05 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року справу було прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду і призначено касаційний розгляд в порядку письмового провадження на 05 липня 2018 року.
12. Станом на 05 липня 2018 року заперечення на відзив до Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 18 травня 2006 року вийшов на пенсію за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі Закон № 1789- XII (1789-12) ) в розмірі 90% місячного заробітку.
14. 11 листопада 2016 року у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури, та на підставі довідки Прокуратури Запорізької області № 18-174 вих-16 від 13 вересня 2016 року, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати вже призначену пенсію (а.с. 8).
15. Листом відповідача за № 57/Д-7 від 22 листопада 2016 року позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки чинним законодавством України скасовано право перерахунку призначених пенсій прокурорів (а. с. 10).
16. Не погодившись із відмовою відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорських працівників, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що у позивача наявне право на перерахунок пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 05 листопада 1991 року № 1789- XII. Зміни в пенсійному законодавстві щодо обмеження граничного розміру пенсійної виплати введені значно пізніше ніж призначено пенсію позивачу, отже дані обмеження не можуть застосовуватись до позивача. При перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а не в розмірі, як зазначає відповідач.
18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог виходив із того, що не визначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року не може бути підставою для перерахунку призначеної пенсії позивачу у зв'язку із збільшенням заробітної плати на посаді, на якій працював позивач до виходу на пенсію, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії жодною правовою нормою наведена позивачем обставина не визначена в якості законодавчо встановленої підстави для перерахунку призначеної пенсії позивачу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом апеляційної інстанцій у зазначеному судовому рішенні неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що посилання суду апеляційної інстанції на Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76- VIIІ (76-19) є необґрунтованими тому, що застосовано нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності.
21. Також скаржник зазначає, що неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.
22. Скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції не враховані та не застосовані норми ст. 22 Конституції України, в яких визначено, що існуючі права гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
24. Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, призначеної йому згідно Закону № 1789-ХІІ (1789-12) .
25. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
26. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
27. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ (1789-12) . Зокрема, ст. 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 цієї статті).
28. Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15 липня 2015 року, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
29. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) (далі - Закон № 76-VIII (76-19) ), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
30. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.
31. Уряд відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і не визначив умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
32. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18) (далі - Закон № 1697-VII (1697-18) ), відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).
33. Отже, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) , з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
34. Постанова Кабінету Міністрів України № 1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
35. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
36. Враховуючи наведене, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 1697-VII (1697-18) , яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
37. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № 711/6019/16-а) та від 02 березня 2018 року (справи № 264/1617/17, № 761/21804/17), від 14 березня 2018 року у справі № 713/793/16 (К/9901/12389/18), від 15 березня 2018 року у справі № 372/2316/17 (К/9901/2953/17) та від 11 квітня 2018 року у справі № 766/13021/16-а (К/9901/22165/18).
38. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
39. Відтак, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
40. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру", оскільки положення цієї статті втратили чинність.
41. Доводи скаржника зазначені в п. 22 не беруться до уваги з огляду на те, що відсутність правового регулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду України.
42. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
43. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
44. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
45. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі № 328/4265/16-а(2-а/328/7/17) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя В. М. Кравчук
Суддя О. П. Стародуб