295/7461/16-а Про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугую років на підставі довідки прокуратури у відсотковому розмірі від розміру місячної заробітної плати - 05.07.2018 Прийняття

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 21 липня 2016 року (у складі судді Стрілецької О. В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року (у складі колегії суддів: Жизневської А. В., Котік Т. С., Охрімчук І. Г.) установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в якому просив:

- визнати неправомірною відмову відповідача, викладену в листі № 74/Ш-8 від 10 травня 2016 року, в перерахунку пенсії на підставі довідки №18/115 від 17 лютого 2016 року, виданої Прокуратурою Житомирської області, у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) ;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії (грудень 1998 року), у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, починаючи з 01 грудня 2015 року без будь-яких обмежень.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на час призначення йому пенсії) має право на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючим працівникам прокуратури, однак відповідач незаконно та безпідставно відмовився перераховувати пенсію. Свою відмову мотивував тим, що згідно п. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. На момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії зазначений порядок був відсутній, тому підстав для перерахунку не було. Також звертав увагу позивача на п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року (213-19) за № 213.

3. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 21 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач, у січні 2017 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. Просив постанову Богунського районного суду м. Житомира від 21 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2017 року у даній справі визначено суддю-доповідача Мойсюк М. І.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2017 року, оскільки касаційна скарга ОСОБА_2 за формою та змістом не відповідала вимогам ст. 213 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) її залишено без руху.

7. 20 лютого 2017 року скаржник усунув недоліки касаційної скарги залишеної без руху.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2017 року у зазначеній справі було відкрито провадження та установлено строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.

9. У заперечені на касаційну скаргу, яке надійшло до Суду 17 березня 2017 року, відповідач заперечує проти доводів скаржника з підстав, якими керувалися суди першої та апеляційної інстанції, приймаючи свої рішення.

10. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. 05 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 21 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року справу було прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду і призначено касаційний розгляд в порядку письмового провадження на 05 липня 2018 року.

13. Станом на 05 липня 2018 року заперечення на відзив до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2, перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області з грудня 1998 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону Україну "Про прокуратуру" у розмірі 90 відсотків заробітної плати.

15. 29 квітня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії на підставі довідки Прокуратури Житомирської області №18/115 від 17 лютого 2016 року, в якій зазначено, що заробітна плата на 01 грудня 2015 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року (1013-2015-п) складається з: основного окладу 2894 грн, класного чину 135 грн, вислуги років 1211 грн 60 коп., щомісячної премії, на яку нараховуються страхові внески 12586 грн 71 коп. Доплати, які передбачені чинним законодавством: надбавка за виконання особливо важливої роботи - 2968 грн 42 коп., надбавка за службу на посадах слідчих - 757 грн 25 коп., доплата за вислугу 20 і більше років на посадах слідчих - 1990 грн 91 коп., матеріальна допомога на оздоровлення - 663 грн 86 коп., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - 663 грн 86 коп., що всього становить 23871 грн 61 коп. (а. с. 8).

16. Листом від 10 травня 2016 року відповідач відмовив ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що згідно п. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. На момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії зазначений порядок був відсутній, тому підстав для перерахунку не було. Також звертав увагу позивача на п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року (213-19) за № 213.

17. Не погодившись із відмовою відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорських працівників, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходили із того, що право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у зв'язку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу. Згідно п. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. На момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії зазначений порядок був відсутній. Не визначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року не може бути підставою для перерахунку призначеної пенсії позивачу у зв'язку із збільшенням заробітної плати на посаді, на якій працював позивач до виходу на пенсію, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії жодною правовою нормою наведена позивачем обставина не визначена в якості законодавчо встановленої підстави для перерахунку призначеної пенсії позивачу.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом апеляційної інстанцій у зазначеному судовому рішенні неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що своїми рішеннями суди попередніх інстанцій, знехтували вимогами Конституції України (254к/96-ВР) , Конституційного Суду України та правовими висновками Верховного Суду України.

21. Скаржник вказує, що право на перерахунок пенсії надано йому з моменту призначення пенсії на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийняті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це суперечить ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

22. Також скаржник зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), суди попередніх інстанцій мали застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

23. На думку скаржника, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для позбавлення особи права на перерахунок пенсії, що гарантоване законом.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

25. Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, призначеної йому згідно Закону № 1789-ХІІ (1789-12) .

26. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

27. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

28. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ (1789-12) . Зокрема, ст. 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 цієї статті).

29. Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15 липня 2015 року, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

30. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) (далі - Закон № 76-VIII (76-19) ), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

31. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

32. Уряд відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і не визначив умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

33. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18) (далі - Закон № 1697-VII (1697-18) ), відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).

34. Отже, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) , з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

35. Постанова Кабінету Міністрів України № 1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

36. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

37. Враховуючи наведене, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 1697-VII (1697-18) , яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

38. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № 711/6019/16-а) та від 02 березня 2018 року (справи № 264/1617/17, № 761/21804/17), від 14 березня 2018 року у справі № 713/793/16 (К/9901/12389/18), від 15 березня 2018 року у справі № 372/2316/17 (К/9901/2953/17) та від 11 квітня 2018 року у справі № 766/13021/16-а (К/9901/22165/18).

39. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

40. Відтак, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

41. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру", оскільки положення цієї статті втратили чинність.

42. Доводи скаржника зазначені в п. 20 не беруться колегією суддів до уваги з огляду на те, що відсутність правового регулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду України.

43.Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

44. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

45. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.