ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2018 року
Київ
справа №826/10230/14
адміністративне провадження №К/9901/11553/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/10230/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакор Сіті" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська харчова компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Каргон", про скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакор Сіті" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва, прийняту 05 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді Шулежка В.П., суддів Аблова Є.В., Іщука І.О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 30 листопада 2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочко Є.О., суддів Межевича М.В., Федотова І.В.,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алакор Сіті" (далі - ТОВ "Алакор Сіті") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю в м. Києві про визнання незаконною та скасування постанови від 03 липня 2014 року № 196/14/7126-59/0307/02/2.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року залучені до участі у справі, як треті особи без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська харчова компанія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Каргон".
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.
До суду першої інстанції ТОВ "Алакор Сіті" подало заяву про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року здійснено заміну неналежного відповідача Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю в м. Києві на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, заяву ТОВ "Алакор Сіті" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Як встановлено, 03 липня 2014 року в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Ліхуновим К.Є. ТОВ "АЛАКОР СІТІ" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 1 096200 грн. (Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 196/14/7126-59/0307/02/2 (далі - Постанова № 196/14/7126-59/0307/02/2).
Незгода з зазначеною вище Постановою № 196/14/7126-59/0307/02/2 обумовила звернення позивача до суду.
Приписами абзацу третього пункту п'ятого частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
Тобто, у цій справі має значення категорія складності об'єкта, оскільки це впливає на розмір санкцій.
Суди встановили, що за результатами перевірки 24 червня 2014 року відповідачем встановлено, що "перший пусковий комплекс торгівельно-складського комплексу з офісними приміщеннями експлуатується на підставі сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкту (серія ІV № 165132970850 від 24 жовтня 2013 року). Категорія складності комплексу, відповідно до експертного звіту ТОВ "Укрбудекспертиза" від 25 березня 2013 року № 3-068-12-ЕП/КО встановлена як - V. Комплекс на підставі свідоцтва про право власності від 12 березня 2014 року № 954546 належить ТОВ "АЛАКОР СІТІ".
Суди, розглядаючи спір по суті, виходили з того, що пунктом 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 pоку № 557 визначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.
Оцінюючи такі обставини суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність оскаржуваної постанови від 03 липня 2014 року № 196/14/7126-59/0307/02/2.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявою) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
З аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення.
Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що невиконання особами, які беруть участь у справі своїх прав та обов'язків під час розгляду справи та ненадання або несвоєчасне надання відповідних доказів на спростування чи підтвердження обставин, якими обґрунтовуються їх вимоги та заперечення не можуть бути в подальшому нововиявленими обставинами.
Разом з тим, як зазначено ТОВ "Алакор Сіті" у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, 18 червня 2015 року, в результаті отримання листа від 04 червня 2015 року № 6 від ТОВ "Каргон", як підрядника за договором підряду від 13 червня 2014 року, йому стала відома та обставина, що спірний об'єкт будівництва відноситься до категорії складності ІІІ. Проект розроблено проектною організацією ТОВ "Профіт Сервіс Солюшнз" на замовлення ТОВ "Українська харчова компанія", яке виступало замовником будівельних робіт згідно договору від 13 червня 2014 року.
За вказаним договором ТОВ "Українська харчова компанія" є замовником, ТОВ "Каргон" - підрядником, а ТОВ "Алакор Сіті" - інвестором. Згідно п. 5.1 цього договору між інвестором і замовником на момент підписання договору підряду, укладений договір оренди нежитлового приміщення від 13 червня 2014 року № 13-06-14/КФС, відповідно до якого інвестор має обов'язок часткової компенсації будівельних робіт згідно договору підряду. Згідно п. 5.4 договору, право власності на результати зазначених робіт має інвестор.
Проте, вказана обставина не спростовує факти, які було покладено в основу рішення.
Як зазначалось, при перевірці правильності визначення Інспекцією категорії складності, суд виходив з того, що у разі відсутності проектної документації категорія складності об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.
Обставини, на які посилається заявник, не спростовують факту відсутності проектної документації під час перевірки, а отже і не свідчать про неправильність визначення категорії складності.
Отже, наведені відповідачем обставини не є істотними у цій справі, не спростовують фактів, які було покладено в основу судового рішення. Крім того,
інші посилання заявника на наявність процесуальних порушень під час розгляду справи, не є підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки відповідно до частини 2 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакор Сіті" залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва, прийняту 05 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 30 листопада 2016 року у справі № 826/10230/14 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон,
Судді Верховного Суду