513/613/16-а Про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державному службовцю на підставі виданої довідки у відсотковому розмірі від розміру місячної заробітної плати - 05.07.2018 Прийняття

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (головуючий суддя - Потапчук В.О., судді: Семенюк Г.В., Шеметенко Л.П.) у справі № 513/613/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області (правонаступником якого є Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України; далі - Управління ПФУ) про визнання дій посадових осіб протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Управління ПФУ щодо проведення, відповідно до статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії) перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 80 % суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працюючої посадової особи місцевого самоврядування відповідної посади та рангу - секретаря Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, маючої 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування на момент виникнення права на перерахунок пенсії, виходячи із розміру заробітної плати 5 540,82 грн., зазначеної у довідці від 30 травня 2016 року № 757 Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, та скасувати рішення Управління ПФУ від 3 червня 2016 року № 475 про відмову у проведенні перерахунку призначеної їй пенсії.

- зобов'язати Управління ПФУ з 1 грудня 2015 року відповідно до статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії) здійснити перерахунок призначеної їй пенсії в розмірі 80 % суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працюючої посадової особи місцевого самоврядування відповідної посади та рангу - секретаря Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, маючої 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування на момент виникнення права на перерахунок пенсії, виходячи із розміру заробітної плати 5 540,82 грн., зазначеної у довідці від 30 травня 2016 року № 757 Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, та виплатити починаючи з 17 грудня 2015 року недоотриману пенсію з урахуванням вже виплачених сум пенсій.

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 3 серпня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову Управління ПФУ у проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивачу, відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу", виходячи із розміру 80 % заробітної плати, зазначеної у довідці Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області від 30 травня 2016 року № 757, починаючи з 17 грудня 2015 року. Скасувати рішення Управління ПФУ від 3 червня 2016 року № 475 про відмову в перерахунку пенсії позивачу. Зобов'язано Управління ПФУ провести перерахунок пенсії, призначеної позивачу, відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу", виходячи із розміру 80 % заробітної плати, зазначеної у довідці Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області від 30 травня 2016 року № 757, починаючи з 17 грудня 2015 року, та виплатити позивачу, починаючи з 17 грудня 2015 року, недоотриману пенсію з врахуванням вже виплачених за цей період сум пенсії.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками судів першої і апеляційної інстанцій щодо відсутності у позивача права на перерахунок пенсії. Скаржник, з посиланням на положення статей 22, 58 Конституції України, вказує на те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. З цих підстав, позивач зазначає про те, що право на перерахунок пенсії їй надано з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене або скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів. Крім того, вказала на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті апеляційної скарги до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди вирішуючи позов виходили з того, що з 17 квітня 2014 року відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723 XII "Про державну службу" позивачу призначена пенсія по інвалідності в розмірі 80 % суми її заробітної плати.

1 червня 2016 року позивач звернулась до відповідача з заявою про проведення, відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що була чинною на час призначення їй пенсії), перерахунку призначеної їй пенсії, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючої посадової особи місцевого самоврядування відповідної посади та рангу.

Управління ПФУ рішенням від 3 червня 2016 № 475 відмовило в перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю підстав для такого перерахунку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак, не виконуючи вимог Закону України "Про державну службу", відповідач порушив вказане право позивача.

Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, мотивуючи своє рішення тим, що на момент звернення позивача за перерахунком пенсії, не було передбачено ні можливості, ні механізму перерахунку пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 1 травня 2016 року визначалися Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (3723-12) . Зокрема, відповідно до статті 37 цього Закону позивачу у цій справі призначено пенсію.

Частина перша статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) (далі - Закон № 76-VIII (76-19) ), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 1 січня 2015 року делегував Уряду.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 1 січня по 1 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 постанови КМУ №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Так, за правилами пункту 4 постанови КМУ № 865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ (3723-12) , визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови КМУ № 865).

Постановою № 1013, якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 1 грудня 2015 року, пункт 4 постанови КМУ № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова КМУ № 1013 не містить.

Отже, з 1 грудня 2015 року по 1 травня 2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

У ході реформування системи державного управління 10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон № 889-VIII (889-19) .

У зв'язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності зазначеним Законом, положення Закону № 3723-XII (3723-12) втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII (889-19) ).

Натомість у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV (1058-15) , стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що з 1 грудня 2015 року - початку застосування Постанови № 1013, якою пункт 4 постанови КМУ № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII (889-19) , яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99) цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, враховуючи, що законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Відносно посилань позивача на положення Конституції України (254к/96-ВР) , зокрема, статтю 22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку наділення в установленому порядку Кабінету Міністрів України повноваженнями щодо встановлення умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям, не є свідченням звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод вказаних осіб.

Оскільки предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного суду, прийнята за результатами розгляду по суті заявлених позивачем вимог, колегія суддів не бере до уваги посилання позивача в касаційній скарзі на порушення апеляційним судом норм процесуального права при прийнятті апеляційної скарги Управління ПФУ до розгляду.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.