462/2937/16-а Про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугую років на підставі довідки прокуратури у відсотковому розмірі від розміру місячної заробітної плати - 05.07.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 13 липня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Богаченка С.І., суддів: Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірними дії відповідача щодо перерахунку його пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від суми заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Львівської області від 10 червня 2016 року № 18/1037 та зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії за вислугу років відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (2663-14) на підставі зазначеної довідки у розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років починаючи з 01 січня 2016 року.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 13 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 90 % від суми заробітної плати на підставі довідки, виданої Прокуратурою Львівської області 10 червня 2016 року № 18/1037. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (2663-14) на підставі довідки, виданої Прокуратурою Львівської області 10 червня 2016 року № 18/1037 у розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років починаючи з 01 січня 2016 року.

18 січня 2017 року позивач подав заяву про прийняття додаткової постанови в частині невирішеної позовної вимоги про зобов'язання провести перерахунок його пенсії за вислугу років без обмеження граничного розміру.

Додатковою постановою Залізничного районного суду м. Львова від 26 січня 2017 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (2663-14) на підставі довідки, виданої Прокуратурою Львівської області 10 червня 2016 року № 18/1037, у розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років починаючи з 01 січня 2016 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року скасовано додаткову постанову Залізничного районного суду м. Львова від 26 січня 2017 року та відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 462/2937/16-а.

Задовольняючи заяву про прийняття додаткової постанови, суд першої інстанції виходив з того, при прийнятті постанови Залізничного районного суду м. Львова від 13 вересня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії за вислугу років судом не вирішено заявлену позивачем вимогу про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміру такої. Зазначив, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійного системи" (3668-17) , який встановлює обмеження пенсії максимальним її розміром, вказані обмеження не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Натомість, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір пенсії позивача за вислугу років, що підлягає перерахунку і виплаті з 01 січня 2016 року відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Львова від 13 вересня 2016 року, яка набрала законної сили, обмежується граничним розміром та не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

УПФ надало заперечення проти касаційної скарги, просить залишити скаргу без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Так, при вирішенні даної справи суд першої інстанції досліджував докази, однак залишив невирішеною одну з позовних вимог, а саме, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її граничного розміру.

На час призначення пенсію позивачу (24 грудня 2002 року) пенсійне забезпечення прокурорів визначалось Законом України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (1789-12) , у відповідній редакції, (далі - Закон № 1789-XII (1789-12) ) відповідно до частини 1 статті 50-1 якого прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до положень частини 14 статті 50-1 Закону № 1789-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказане обмеження виплати пенсії максимальним її розміром встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) (далі - Закон № 3668-VI (3668-17) ), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Як встановлено пунктом 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VI (3668-17) , обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 1 жовтня 2011 року).

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII (213-19) , який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII замінено чотирма частинами такого змісту, зокрема: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з цим частини шістнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев'ятнадцятою - двадцять третьою".

Проте, Закон №1789-XII (1789-12) втратив чинність з 25 квітня 2015 року (з набранням чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18) ) крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Відтак, частина 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, на час проведення перерахунку пенсії позивачу втратила чинність з набранням чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18) , а тому до спірних правовідносин не застосовується.

Водночас, відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, в редакції чинній на час перерахунку пенсії позивача, (далі - Закон №1697-VII (1697-18) ) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. (Абзац 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII доповнено реченням щодо тимчасового обмеження максимального розміру пенсії у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (911-19) , який набрав чинності з 01 січня 2016 року).

Отже, на момент проведення перерахунку пенсії позивачу, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.

Таким чином, розмір пенсії позивача за вислугу років, що підлягає перерахунку і виплаті відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Львова від 13 вересня 2016 року, яка набрала законної сили, тимчасово не може перевищувати 10740 гривень.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість вимоги позивача щодо перерахунку і виплати пенсії без обмеження її розміром.

Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже відповідні положення законів не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.