490/11395/15-а Про скасування рішення УПФУ та зобов'язання УПФУ зарахувати особі до трудового стажу відповідні періоди роботи на відповідних посадах водія та трансформаторщика та нарахувати особі пенсію за віком - 05.07.2018 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 490/11395/15-а

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 24 березня 2017 року у складі судді Турецької І.О.,

в с т а н о в и в :

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва: - зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи на посаді водія 3 класу в Будівельно-монтажному управлінні №2 тресту "Мосзагпроводбуд" з 02 січня 1984 року по 17 січня 1986 року та на посаді майстра перемотки двигунів МП "Клапан" у період з 12 вересня 1992 року по 21 жовтня 1999 року; - призначити ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 07 жовтня 2015 року та виплатити недоотриману пенсію.

10 березня 2017 року на зазначену постанову суду Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2017 року відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва у відкритті апеляційного провадження на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2016 року.

У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Позивач надав заперечення проти касаційної скарги, просить залишити її без задоволення.

Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, яке було оголошене 23 лютого 2016 року, відповідач звернувся 10 березня 2017 року, тобто з пропуском річного строку.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (475/97-ВР) , кожен має право на розгляд його справи судом.

В той же час, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування зазначеної Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), наголошує, що заявник повинен діяти з належною сумлінністю, швидко та відповідно до ситуації (рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України").

Отже, враховуючи те, що апеляційну скаргу відповідачем подано з пропуском річного строку, встановленого абзацом 3 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, який є присічним та поновленню не підлягає, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 24 березня 2017 року у справі № 490/11395/15-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.