ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2018 року
Київ
справа №826/5689/15
адміністративне провадження №К/9901/16544/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/5689/15
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 23 грудня 2016 року у складі судді Земляної Г.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.
ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" подало апеляційну скаргу на зазначене рішення суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
У касаційній скарзі ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанцій та передачу справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення норм процесуального права.
Зокрема, заявник зазначає, що з апеляційною скаргою звернулось ПАТ "КБ "УФС", яке не є суб'єктом владних повноважень, а тому на нього не поширюється дія річного строку звернення з апеляційною скаргою.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що апеляційну скаргу подала Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", яка є суб'єктом владних повноважень, а тому на неї поширюється дія річного строку звернення з апеляційною скаргою, який було пропущено.
Так, частиною 4 статті 189 КАС України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) передбачено, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Як вбачається зі змісту вказаної норми, присічний річний строк для подання апеляційної скарги встановлено лише для прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень.
Проте, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що з апеляційною скаргою звернувся суб'єкт владних повноважень, а саме відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що її подано від імені третьої особи у справі - ПАТ "КБ "УФС" та підписано ОСОБА_3, як ліквідатором банку.
Як встановлено, ОСОБА_3 було призначено з 03 листопада 2015 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "УФС", визначені законом, зокрема, статтями 37, 38, 47- 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до частини 7 статті 56 КАС України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_3, який є уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку ПАТ "КБ "УФС", тобто відповідачем-1, також має всі повноваження ліквідатора цього банку і, в силу закону, має право підпису документів від імені банку.
У цьому випадку визначальним є те, що ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою саме від імені банку, що видно із змісту самої скарги.
Таким чином, з апеляційною скаргою звернулось ПАТ "КБ "УФС", яке не є суб'єктом владних повноважень, а тому на нього не поширюється дія річного строку звернення з апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилково висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з посиланням на частину 4 статті 189 КАС України, ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить задовольнити, а рішення суду скасувати з направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 23 грудня 2016 року у справі № 826/5689/15 скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон,
Судді Верховного Суду