809/1933/16 Про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення вимог щодо нормативів кількості працевлаштованих інвалідів - 05.07.2018 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 809/1933/16

за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 06 квітня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Матковської З.М., суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

в с т а н о в и в :

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 9278,37 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 06 квітня 2017 року скасовано Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, адміністративний позов залишено без розгляду.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідач надав заперечення проти касаційної скарги, просить залишити її без задоволення.

Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.

Частиною 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна звітність) "Звіт зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42 (z0117-07) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384 (z0117-07) , звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Таким чином, річний звіт за формою № 10-ПІ щодо кількості працевлаштованих інвалідів за 2015 рік відповідач повинен був надати позивачу не пізніше 01 березня 2016 року та розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, - до 15 квітня 2016 року.

Отже, після вказаної дати у позивача виникли підстави для стягнення несплачених санкцій.

Частина 2 статті 99 КАС (у редакції, чинній на час звернення з позовом) передбачає, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Таким чином, відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб'єкта владних повноважень, почався не з моменту, коли він дізнався про порушення, як він помилково вважає, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред'явлення передбачених законом вимог, тобто 16 квітня 2016 року.

Отже, звернувшись з позовом 26 грудня 2016 року, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи, що наявності правових підстав для поновлення пропущеного строку не встановлено, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду.

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 06 квітня 2017 року у справі № 809/1933/16 залишити без змін.