ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2018 року
Київ
справа №508/809/16-а
адміністративне провадження №К/9901/42476/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року (головуючий суддя - Федусик А.Г., судді: Шевчук О.А., Зуєва Л.Є.) у справі № 508/809/16-а за позовом ОСОБА_1 до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі - Управління ПФУ) про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Управління ПФУ щодо відмови їй здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області №04/0127/1621 від 18 липня 2016 року про заробіток для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою, без обмеження граничним розміром пенсії з 1 серпня 2016 року;
- зобов'язати Управління ПФУ здійснити перерахунок її пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ (на момент призначення пенсії) та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 1 серпня 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року №292 (292-2016-п) "Деякі питання оплати праці державних службовців" та довідки Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області №04/01-27/1621 від 18 липня 2016 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 90%, провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат, без змін визначення індексації пенсії в результаті перерахунку (базового місяця для індексації пенсії) з розрахунку заробітної плати на посаді: начальника самостійного відділу районної державної адміністрації - 4480 гривень, розмір надбавки до посадового окладу за ранг 6 категорії - 500, 00 грн., надбавка за вислугу років на державній службі - на рівні 3 % посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 % посадового окладу (стаття 52 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ), що складає 30.9х3%=92.7%, але не більше 50% від 4480 грн.=2240 грн., загальна сума заробітної плати складає 4480 грн. + 500 грн. + 2240 грн. = 7220 грн.
Постановою Миколаївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії, на підставі довідки Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області №04/0127/1621 від 18 липня 2016 року про заробіток, для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою, без обмеження граничним розміром пенсії з 1 серпня 2016 року. Зобов'язано Управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ (на момент призначення пенсії) та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 1 серпня 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року № 292 (292-2016-п) "Деякі питання оплати праці державних службовців" та довідки Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області №04/01-27/1621 від 18 липня 2016 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 90%, провести нарахування та здійснити виплату заборгованості. що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат, без змін визначення індексації пенсії в результаті перерахунку (базового місяця для індексації пенсії) з розрахунку заробітної плати на посаді: начальника самостійного відділу районної державної адміністрації становить 4480 гривень, розмір надбавки до посадового окладу за ранг 6 категорії встановлюється відповідно 500 грн., надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу ( стаття 52 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ), що складає 30.9 х 3%=92.7%, але не більше 50% від 4480 грн. = 2240 грн., загальна сума заробітної плати складає 4480 грн. + 500 грн. + 2240 грн. = 7220 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності у нього права на перерахунок пенсії. Посилаючись на положення статей 22, 58 Конституції України, вказує на те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. З цих підстав, зазначає про те, що її право на перерахунок пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди вирішуючи позов виходили з того, що ОСОБА_1 з 15 грудня 2009 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та отримує пенсію державного службовця.
19 липня 2016 року позивач звернулася до Управління ПФУ з заявою про перерахунок її пенсії з 1 липня 2016 року, у зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям.
Відповідно до письмової відповіді відповідача від 4 серпня 2016 року №203/05, позивачці відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 2 березня 2015 року № 213- VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (3723-12) , і з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вказаним законом, не призначаються, раніше призначені не перераховуються.
Рішенням №6 від 28 липня 2016 року Управління ПФУ відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з тих самих підстав, що викладено у відповіді та додатково зазначено, що з 1 травня 2016 року набрали чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VІІ "Про державну службу" та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2016 року №292 "Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році". Законом №889 не передбачено проведення перерахунку пенсій державних службовців.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії державного службовця у розмірі 90 % від заробітної плати з 1 серпня 2016 року, відповідно до довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а тому дії відповідача щодо відмови у здійсненні такого перерахунку є неправомірними.
Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, мотивуючи своє рішення тим, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії набрав законної сили Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) (далі - Закон № 889). Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 визнано таким, що втратив чинність Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (3723-12) крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Отже, на час звернення позивача за перерахунком втратила чинність стаття 37-1 Закону № 3723-XII, якою врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців, у зв'язку з підвищенням окладів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 1 травня 2016 року визначалися Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (3723-12) (далі - № 3723-XII). Зокрема, відповідно до статті 37 цього Закону позивачу у цій справі призначено пенсію.
Частина перша статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) (далі - Закон № 76-VIII (76-19) ), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 1 січня 2015 року делегував Уряду.
Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 1 січня по 1 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України №865 (далі - КМУ №865), за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
Так, за правилами пункту 4 постанови КМУ № 865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ (3723-12) , визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови КМУ № 865).
Постановою № 1013, якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 1 грудня 2015 року, пункт 4 постанови КМУ № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".
Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова КМУ № 1013 не містить.
Отже, з 1 грудня 2015 року по 1 травня 2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
У ході реформування системи державного управління 10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон № 889-VIII (889-19) .
У зв'язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності зазначеним Законом, положення Закону № 3723-XII (3723-12) втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII (889-19) ).
Натомість у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV (1058-15) , стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з 1 грудня 2015 року - початку застосування Постанови № 1013, якою пункт 4 постанови КМУ № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII (889-19) , яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99) цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, враховуючи, що законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Суд апеляційної інстанції правильно прийняв до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні "Великода проти України" від 3 червня 2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зіна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду