ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2018 року

Київ

справа №805/1182/17-а

провадження №К/9901/15373/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 805/1182/17-а

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення премії, зобов'язання здійснити перерахунок вихідної допомоги при звільненні, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Гаврищук Т. Г., суддів: Ястребової Л. В., Сухарька М. Г.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області), в якому просив:

зобов'язати ГУНП в Донецькій області здійснити нарахування ОСОБА_1 премії за вересень 2016 року в рівнозначній сумі премії, отриманої в місяці, що передує звільненню, тобто 3628,80 грн.;

стягнути нараховану премію за вересень 2016 року на користь ОСОБА_1 з відповідним відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів;

здійснити перерахунок вихідної допомоги при звільненні з урахуванням суми нарахованої премії за вересень 2016 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він з листопада 2014 року проходив службу в Мар'їнському РВ ГУМВС України в Донецькій області, а починаючи з 07 листопада 2015 року продовжував нести службу в Мар'їнському ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області.

Однак, 29 вересня 2016 року ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції за власним бажанням.

Позивач стверджує, що під час проходження служби він отримував щомісячну премію у визначеному розмірі від грошового забезпечення, проте 30 вересня 2016 року, отримавши заробітну плату за відпрацьований місяць, позивач дійшов висновку, що йому сплачено меншу суму ніж він мав отримати.

За усним зверненням до бухгалтерії з питанням щодо розміру фактично отриманої заробітної плати за вересень 2016 року, ОСОБА_1 отримав підтвердження щодо позбавлення його щомісячної премії за вересень 2016 року у розмірі 100 відсотків.

Позивач вказує, що після його звернення до заступника начальника ГУНП в Донецькій області із заявою про надання письмового роз'яснення щодо підстав позбавлення щомісячної премії за вересень 2016 року, ОСОБА_2 отримано лист, в якому повідомлено, що керівництвом Мар'їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області не розглядалось питання щодо встановлення йому премії за вересень 2016 року.

Вважаючи, що відповідачем допущено порушення статті 2 Закону України "Про оплату праці", ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію", ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою здійснити перерахунок вихідної допомоги при звільненні з урахуванням суми нарахованої премії за вересень 2016 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано ГУНП в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 премії за вересень 2016 року з урахуванням приписів пп. 3.1 Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області, затвердженого наказом ГУНП в Донецькій області від 22 грудня 2015 року № 142.

Зобов'язано ГУНП в Донецькій області здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні позивача з урахуванням суми нарахованої премії за вересень 2016 року.

В решті позову - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року скасовано та прийняту нову, якою в позові відмовлено.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України (2747-15) ), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій надано неналежну оцінку доводам стосовно порушення відповідачем вимог пункту 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260), в якому передбачено, що до складу грошового забезпечення входять, зокрема, премії. При цьому, відповідно до підпунктів 4.1, 4.2, 4.3 пункту 4 Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області, затвердженого наказом ГУНП в Донецькій області від 22 грудня 2015 року № 142, зменшення розміру премії чи позбавлення її в повному обсязі поліцейським оголошується в наказі начальником органу або його заступником у межах повноважень і повідомляється поліцейським під розписку.

Водночас у своїх запереченнях ГУНП в Донецькій області вказує на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з листопада 2014 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в Мар'їнському РВ ГУМВС України в Донецькій області, а починаючи з 07 листопада 2015 року продовжував нести службу в Мар'їнському ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області.

Згідно з наказом ГУНП в Донецькій області від 28 вересня 2016 року № 326 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції з 29 вересня 2016 року за пунктом 7 частини першої статті 77 " Про Національну поліцію ", за власним бажанням.

Відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку № 431 від 09 березня 2017 року грошове забезпечення позивача становить:

за липень 2016 року у розмірі 10525,37 грн., яке складалось з: посадового окладу 2500,00 грн., окладу за спеціальне звання 2000,00 грн., надбавки за стаж служби у розмірі 40 %, тобто 1800,00 грн., премії 2904,30 грн. (46,1%), доплати за службу в нічний час 121,07 грн., винагороди за участь в АТО 1200,00 грн.;

за серпень 2016 року у розмірі 10470,74 грн., яке складалось з: посадового окладу 2500,00 грн., окладу за спеціальне звання 2000,00 грн., надбавки за стаж служби у розмірі 40 %, тобто 1800,00 грн., премії 3628,80 грн. (57,6%), винагороди за участь в АТО 541,94 грн.;

за вересень 2016 року у розмірі 6090,00 грн., з яких: посадовий оклад 2416,67 грн., оклад за спеціальне звання 1933,33 грн., надбавка за стаж служби 40 %, а саме 1740,00 грн.;

у жовтні 2016 року позивачу виплатили винагороду за участь в АТО в сумі 1856,77 грн., одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 33075,00 грн. та відраховано надмірно нарахованої відпустки 15 діб, що склало 3150,00 гривень.

Згідно з послужним списком позивача вбачається, що за період проходження служби в Національній поліції дисциплінарні стягнення до нього не застосовувались.

Довідкою від 20 червня 2017 року № 593/26/02-2017 підтверджується, що за 29 діб вересня 2016 року позивачу нараховано грошове забезпечення в сумі 6090,00 грн. (посадовий оклад - 2416,67 грн., оклад за спеціальним званням - 1933,33 грн., надбавка за стаж служби 40 % - 1740,00 грн.), з розрахунку за повний місяць 6300,00 грн. (посадовий оклад - 2500,00 грн., оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн., надбавка за стаж служби 40 % - 1800,00 грн.).

При цьому Фонд преміювання по Мар'їнському ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області за вересень 2016 року складав 203000,00 грн., проте керівництвом Мар'їнського ВП встановлення премії позивачу за вересень 2016 року не розглядалось, про що свідчить інформація вказана в додатку № 4 до наказу ГУНП в Донецькій області "Про встановлення у вересні 2016 року премії та додаткових видів грошового забезпечення і заробітної плати працівникам апарату ГУНП в Донецькій області та територіальних органів" від 24 вересня 2016 року № 1520, з якого вбачається, що відсоток премії позивачу не встановлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що одноразова грошова допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення, виплата якої здійснюється відповідно до особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладних на нього завдань, розмір якої встановлюється за рішенням керівника органу поліції та наявного фонду грошового забезпечення, про що видається відповідний наказ. Враховуючи, що одноразова грошова допомога при звільненні розрахована позивачу без включення премії, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення вимог пункту 23 Порядку № 260.

Донецький апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку, що встановлення премії є правом, а не обов'язком керівника, а її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Верховний Суд зазначені висновки суду вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію" (580-19) та Положенням про проходження служби начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 (114-91-п) року. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (z0669-16) затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який визначає критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п) визначено, що грошове забезпечення, зокрема, поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 4 цієї постанови надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Аналогічні положення містяться у пункті 12 розділу 2 Порядку № 260, в якому визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Наказом ГУНП в Донецькій області від 22 грудня 2015 року № 142 затверджено Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області, згідно з пунктом 3.1 якого преміювання визначається за результатами служби за місяць за такими показниками: 1) неухильне дотримання положень Конституції України (254к/96-ВР) , законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійність виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, відповідного територіального органу та підпорядкованого йому структурного підрозділу; 4) виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівництва Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України та відповідного територіального органу); 5) своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності Національної поліції України; 6) виявлення причин та умови, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 7) ужиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 8) службова дисципліна.

Відповідно до пункту 4 вищезазначеного Положення визначені умови зменшення або позбавлення розміру премії.

Так, в силу пункту 5.1 Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області наказ про встановлення розміру премії поліцейським готує відповідний підрозділ кадрового забезпечення на підставі поданих списків, погоджений із заступником начальника органу відповідно до функціональних повноважень та підписаний керівником органу, терміном до 25-го числа місяця, за який установлюється премія. Після цього наказ подається до відповідної фінансової служби органу.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видання наказу від 24 вересня 2016 року № 1520 позивача не було включено до списку осіб, які підлягають преміюванню.

За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що встановлення премії є правом, а не обов'язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, а відтак позовні вимоги, які полягають у нарахуванні премії за вересень 2016 року в рівнозначній сумі премії, отриманої в місяці, що передує звільненню, є безпідставними.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець