357/13904/16-а Про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про накладення штрафу у виконавчому проваджені за невиконання рішення суду - 09.11.2018 Прийняття

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (головуючий суддя - Бєлова Л.В., судді: Безименна Н.В., Желтобрюх І.Л.)

у справі № 357/13904/16-а

за позовом управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області

до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області

про скасування постанови про накладення штрафу,-

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - відповідач), в якому просило:

- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про накладення штрафу у виконавчому проваджені за невиконання рішення суду від 01 грудня 2016 року у межах виконавчого провадження №52448443.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року позовні вимоги - задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції вмотивоване тим, що Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області не може бути належним відповідачем у цій справі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає його незаконним та необґрунтованим, а тому просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Зокрема, скаржник вказує про те, що відділ є юридичною особою, має рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, а тому твердження суду апеляційної інстанції, що відповідач не є самостійним органом державної виконавчої служби, на думку скаржника, є помилковим.

Відповідачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Клопотання про розгляд справи за участі скаржника не заявлено.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2015 року у справі № 357/1350/15-а зобов'язано позивача провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та надбавки, як дитині війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 06 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно.

03 жовтня 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52448443 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі №357/1350/15-а, з наданням семиденного строку на добровільне виконання.

12 грудня 2016 року на адресу позивача надійшла постанова державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні за невиконання рішення суду у справі №357/1350/15-а.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

4. Конституція України (254к/96-ВР)

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5. Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (1403-19)

Відповідно до статті 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 2 червня 2016 року, систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

6. Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5, далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 3 Інструкції органами державної виконавчої служби є:

- департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції.

7. Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Наказом Міністерства юстиції України №1183/5 від 20 квітня 2016 року та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 22 квітня 2016 року за №617/28747 (z0617-16) (далі - Типове положення).

Відповідно до п. 1 Типового положення управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України у частині третій якої зазначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Із системного аналізу вказаних норм Верховний Суд робить висновок, що відділи примусового виконання рішень є структурними підрозділами управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та не являються самостійними органами, у розумінні частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства, а отже не можуть бути відповідачами у окремих категоріях адміністративних справ визначених параграфом другим, зокрема статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства.

Разом з тим, Суд звертає увагу позивача, що для захисту свого порушеного права він може звернутись з позовом до належного відповідача.

За таких обставин, Суд, вважає, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для його скасування.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області - залишити без задоволення.