805/2218/17-а Про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні - 08.11.2018 Прийняття

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Слов'янську Донецької області до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Державного підприємства "Артемвугілля", про скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року (суддя Смагар С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (судді Компанієць І.Д., Блохін А.А., Васильєва І.А.),

І. Суть спору

1. У червні 2017 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Слов'янську Донецької області (далі - Відділення ВД Фонду) звернулося до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС) про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР Департаменту ДВС) від 23 травня 2017 року ВП № 24144905 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2а-25029/10/0570, виданого 11 січня 2011 року Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з державного підприємства "Артемвугілля" (далі - ДП "Артемвугілля") на користь позивача заборгованості зі сплати страхових внесків на суму 12278388,19 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-25029/10/0570 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у повному обсязі не виконана і кошти, які недоотримав Фонд, мали б бути спрямовані на виплати, передбачені законом в разі настання страхового випадку. На думку позивача, державний виконавець не мав достатніх підстав повертати виконавчий документ і такі його дії порушують як права Фонду, так і осіб, які мають право на отримання страхових виплат за рахунок коштів Фонду.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 17 листопада 2010 року в адміністративній справі № 2а-25029/10/0570 частково задовольнив вимоги Відділення Фонду у Центрально-Міському районі м. Горлівки до ДП "Артемвугілля" про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 12378388,19 грн.; стягнув на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 12278388,19 грн.

4. Зазначену заборгованість боржник (ДП "Артемвугілля") частково погасив і станом на 01 травня 2017 року така становила 7923526, 96 грн.

5. 11 січня 2011 року Донецький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі № 2а-25029/10/0570, який Відділення Фонду у Центрально-Міському районі м. Горлівки направило до ВПВР Департаменту ДВС для примусового виконання.

6. Старший державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Канцедал О.О. постановою від 3 лютого 2011 року відкрив виконавче провадження № 24144905 з примусового виконання виконавчого листа від 11 січня 2011 року № 2а-25029/10/0570.

7. В грудні 2014 року боржник змінив своє місцезнаходження та зареєструвався за юридичною адресою: 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Куйбишева, буд.66.

8. У зв'язку з цим підприємство зняли з обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки та взяли на облік з 09 грудня 2014 року як страхувальник у Відділенні ВД Фонду.

9. Відтак Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 29 квітня 2015 року замінив сторону виконавчого провадження, а саме стягувача, Відділення виконавчої дирекції Фонду у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, на Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Слов'янську Донецької області.

10. Суди встановили, що згідно з постановою державного виконавця від 12 квітня 2013 року вчинення виконавчих дій було зупинено.

11. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 3 листопада 2016 року № 805/3251/16-а задовольнив позов Відділення ВД Фонду до Департаменту ДВС та зобов'язав поновити виконавче провадження ВП №24144905 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-25029/10/0570; визнав протиправною бездіяльність Департаменту ДВС з приводу непоновлення виконавчого провадження ВП№24144905 з примусового виконання виконавчого листа №2а-25029/10/0570, виданого 11 січня 2011 року Донецьким окружним адміністративним судом та зобов'язав Департамент ДВС поновити це виконавче провадження.

12. На підставі зазначеного судового рішення виконавче провадження ВП№24144905 поновили.

13. 3 лютого 2017 року старший державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Канцедал О.О. виніс постанову про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору на суму 9351365,78 грн.

14. 12 травня 2017 року, відповідно до виписки по банківському рахунку, на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 19291,51 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом від 11 січня 2011 року № 2а-25029/10/0570.

15. 23 травня 2017 року старший державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII (1404-19) ), виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

16. Суди встановили, що відповідно до листа Відділу управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Донецькій області від 13 вересня 2016 року № 2716/18-2016, ДП "Артемвугілля" (боржником у виконавчому провадженні) зареєстровано 141 транспортних засобів, які перебувають у розшуку.

17. Крім того, як встановлено у справі, 23 січня 2017 року позивач звертався до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із запитом від 03 квітня 2017 року № 05/20-673, в якому просив повідомити про хід виконавчого провадження та про те, які виконавчі дії та заходи, які здійснила виконавча служба з метою примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника заборгованості зі сплати страхових внесків. Відповіді на цей запит позивач не отримав.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

18. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 31 липня 2017 року позов задовольнив. Скасував постанову ВПВР Департаменту ДВС про повернення виконавчого документа стягувачу від 23 травня 2017 року ВП № 24144905 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-25029/10/0570, виданого 11 січня 2011 року Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з ДП "Артемвугілля" на користь Відділення ВД Фонду заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 12278388,19 грн.

19. Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 жовтня 2017 року залишив зазначену постанову суду першої інстанції без змін.

20. При прийнятті зазначених рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки відповідач не надав доказів вжиття заходів з примусового виконання виконавчого документа у виконавчому провадженні № 24144905, законних підстав для прийняття спірної постанови не було.

IV. Касаційне оскарження

21. У касаційній скарзі Департамент ДВС, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення.

22. Касаційну скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що після того, як боржник частково сплатив заборгованість перед Фондом, залишок його боргу зменшився до 7904235,45 грн. З огляду на те, що в ДП "Артемвугілля" відсутнє майно, на яке можна було б звернути стягнення, державний виконавець на підставі пункту 5 статті 37 Закону № 1404-VIII, повернув виконавчий документ стягувачу, що не позбавляє останнього повторно звернути його до примусового виконання в межах встановлених строків.

23. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому його автор просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Свою позицію мотивує тим, що законних підстав для прийняття спірної постанови не було і суди попередніх інстанцій при вирішенні спору надали правильну правову оцінку спірним відносинам.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

24. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

26. Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні, заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем, інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

27. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

28. Відповідно до часини другої статті 36 Закону № 1404-VIII розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

29. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

VI. Позиція Верховного Суду

30. У справі встановлено, що ДП "Артемвугілля" (боржник у виконавчому провадженні) під час примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року, виданого у справі № 2а-25029/10/0570, частково погасив свою заборгованість перед Фондом і станом на травень 2017 року така становила уже 7923526, 96 грн. (з 12278388,19 грн.).

31. Підставою для прийняття спірної постанови державного виконавця було те, що у боржника відсутнє майно, за рахунок якого можна було б стягнути решту боргу відповідно до згаданого виконавчого документа. Водночас, перед тим, як прийняти таке рішення, державний виконавець повинен вжити заходів щодо розшуку такого майна і за умови, що такі не дадуть бажаного результату, можна констатувати відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення як підстави для повернення виконавчого документа відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII.

32. Суди встановили, що державний виконавець не надав доказів, які б свідчили про вжиття заходів щодо розшуку майна і результати вжитих заходів. За відсутності таких доказів висновок про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, є передчасним і за встановлених обставин підстав для прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не було.

33. Отож, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

34. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

35. З урахуванням вимог статті 350 КАС касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у цій справі залишити без змін.