826/17710/15 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 06.11.2018 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року (судді Грищенко Т.М., Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі №826/17710/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Керамхолл" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Керамхолл" (далі по тексту - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі по тексту - митний орган, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 27 липня 2015 року №100270001/2015/000049/2, від 27 липня 2015 року №100270001/2015/000050/2, від 28 липня 2015 року №100270001/2015/000052/2, а також прийнятих на їх підставі карток відмови у прийнятті митної декларації від 27 липня 2015 року № 100270001/2015/00120, від 27 липня 2015 року № 100270001/2015/00121 та від 28 липня 2015 року № 100270001/2015/00126.

В обґрунтування позову Товариство зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів щодо недостовірності визначеної ним за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

02 листопада 2015 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шулежко В.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з підстав доведеності відповідачем правомірності прийняття спірного рішення.

01 березня 2016 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 27 липня 2015 року №100270001/2015/000049/2, від 27 липня 2015 року №100270001/2015/000050/2, від 28 липня 2015 року №100270001/2015/000052/2, а також прийняті на їх підставі карток відмови у прийнятті митної декларації від 27 липня 2015 року №100270001/2015/00120, від 27 липня 2015 року № 100270001/2015/00121 та від 28 липня 2015 року № 100270001/2015/00126.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

У березні 2016 року митним органом подана касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції, ухвалою Вищого адміністративного суду від 18 квітня 2016 року (суддя Калашнікова О.В.) відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача, справу №826/17710/15 витребувано із суду першої інстанції.

29 січня 2018 року справу №826/17710/15 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: положень статей 33, 52, 53, 54, 55, 58, 320 Митного кодексу України, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Наводить доводи, викладені раніше у відзиві на позов та на апеляційну скаргу. Скаржник обґрунтовує безпідставність неврахування судом апеляційної інстанції тих обставин, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з її доводами не погоджується, просить залишити її без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач імпортував товар (плитка та фріз з кам'яної кераміки, для підлоги та стін, глазурована, в асортименті, з шаром покриття на лицьовій поверхні, яке за хімічним складом та забарвлення відрізняється від зворотної сторони та об'єму кераміки), придбаний у фірми "Cezamika Paradyz Spolka z.o.o." (Польща) на умовах контракту №CР/ЕS/2015/02 від 21 січня 2015 року та інвойсів ZK2015092324 від 23 липня 2015 року; ZK2015091693 від 22 липня 2015 року, ZK2015093371 від 27 липня 2015 року.

Умови поставки - FCA, Склад продавця ("Інкотермс"-2010).

З метою митного оформлення імпортованого товару до митного орану 27 липня 2015 року подано митні декларації №100270001/2015/219327 та №100270001/2015/219326, а 28 липня 2015 року - митну декларацію №100270001/2015/219531, в яких митну вартість товарів визначено за основним методом - за ціною договору (контракту).

До митної декларації долучено необхідний пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

З підстав відсутності відомостей щодо ненадання специфікацій, замовлень, проформ, що передбачені контрактом, а також невідповідності платіжних реквізитів сторін згідно контракту та інвойсів, митний орган витребував у Товариства додаткові документи: специфікації, замовлення, проформи; страхові документи та документи, які містять відомості про вартість страхування (у разі здійснення страхування); висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інші документи, для підтвердження митної вартості товарів.

У зв'язку з ненаданням Товариством повного переліку витребуваних документів, заявлену Товариством митну вартість імпортованих товарів скориговано у бік збільшення за другорядним методом на основі наявної в митного органу інформації, про що 27 липня 2015 року прийнято спірні рішення №100270001/2015/000049/2 та №100270001/2015/000050/2, а 28 липня 2015 року - №100270001/2015/000052/2.

На підставі рішень про коригування митної вартості відповідачем прийняті спірні картки відмови.

В основу прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів покладені ті ж підстави, з яких витребувано додаткові документи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, судами оцінено і спростовано доводи митного органу щодо відсутності специфікацій, заявок та проформ (кількість, асортимент та ціна за одиницю товару можуть визначатись на підставі цих документів, але не виключно).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати спірні товарні партії та містять достатні відомості про складові їх митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими.

Крім того суд апеляційної інстанції виходив з того, що у спірних рішеннях про коригування митної вартості не наведено обґрунтувань скоригованих (визначених митним органом) значень митної вартості товарів, відтак спірні рішення не відповідають законодавчим приписам в частині належної мотивації.

З такими висновками погоджується Суд.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції висновувався з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди апеляційної інстанції висновувався з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції.

Суд зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" (z0883-12) - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки числових складових задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Позиція митного органу щодо непідтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена.

Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Суд визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.