813/7043/13-а Про стягнення податкового боргу - 06.11.2018 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у складі суддів Онішкевича Т.В., Попка Я.С., Левицької Н.Г., у справі №813/7043/13-а, за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства "Західенергоавтоматика" про стягнення податкового боргу,-

У С Т А Н О В И В :

17 вересня 2013 року Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Західенергоавтоматика" (далі - Товариство, платник податків, відповідач у справі) про стягнення до бюджету кошти з рахунків Товариства в сумі 3461750 грн. 94 коп.

05 грудня 2013 року постановою Львівського окружного адміністративного суду позов податкового органу задоволено повністю, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство на користь Державного бюджету України 3461750 грн. 94 коп. податкового боргу заявленого до стягнення.

06 травня 2015 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року скасовано, та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог Товариства, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство "Західенергоавтоматика" 87757 (вісімдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. 87 коп. податкового боргу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

25 травня 2015 на адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга податкового органу в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

26 травня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №813/7043/13-а з Львівського окружного адміністративного суду.

09 червня 2015 року Товариством подані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України у яких відповідач просить відмовити у задоволені касаційної скарги, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

07 липня 2016 року справа №813/7043/13-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.

25 січня 2018 року справа №813/7043/13-а разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/9656/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що звертаючись до суду із позовом податковий орган заявив до стягнення податкову заборгованість Товариства у сумі 3461750,94 грн., яка складається із самостійно задекларованих ним зобов'язань згідно з поданою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, а також внаслідок донарахувань здійснених податковим органом за наслідками проведеної перевірки, на підставі акта від 18 лютого 2010 року № 545/23-209/00110912 шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000392321/0 від 01 березня 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 197 028,00 грн., з них за основним платежем - 1 104 597,00 грн. та штрафними санкціями - 109 243,00 грн., та № 0000402321/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1445708,00 грн., з них за основним платежем - 963805,00 грн. та штрафними санкціями - 481903,00 грн.

02 червня 2011 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі № 2а-223/11/1370 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 01 березня 2010 року № 0000402321/0 в частині визначення Товариству суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 123095,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 61547,50 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2013 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариству про скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 01 березня 2010 року № 0000392321/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 840710,00 грн. основного боргу та 420355,50 грн. штрафних санкцій та № 0000404321/0 в частині визначення суми податку на прибуток в сумі 1050886,00 грн. основного боргу та 1065575,50 грн. штрафних санкцій, а справу № 2а-223/11/1370 у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення податкового органу від 01 березня 2010 року № 0000392321/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 840710,00 грн. основного боргу та 420355,50 грн. штрафних санкцій та № 0000404321/0 в частині визначення суми податку на прибуток в сумі 997175,25 грн. основного боргу та 1038720,50 грн. штрафних санкцій.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000404321/0 від 01 березня 2010 року щодо визначення суми податку на прибуток сумі 997175,25 грн. основного боргу та 1038720,50 грн. штрафних санкцій та прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000404321/0 від 01 березня 2010 року в частині визначення суми податку на прибуток в сумі 1050886,00 грн. основного боргу та 1065575,50 грн. штрафних санкцій. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Здійснивши аналіз судових рішень, встановивши наявність обставин, які не потребують доказування, суд апеляційної інстанції висновуючись на тому, що на час апеляційного розгляду податкові повідомлення-рішення, на підставі яких, за твердженням податкового органу, виник податковий борг на суму 3562169,50 грн. скасовані в судовому порядку, відсутні правові підстави для стягнення цієї суми.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та відхиляє доводи податкового органу стосовно правомірності заявленого до стягнення податкового боргу у розмірі 3 562 169, 50 грн. донарахованих ним податкових зобов'язань шляхом прийняття податкових повідомлень - рішень від 01 березня 2010 року, які на час звернення із позовом не були узгодженими податковими зобов'язаннями оскільки перебували в процесі судового розгляду та у подальшому скасовані в судовому порядку.

В іншій частині позов податкового органу задоволений з огляду на наявність узгодженої суми за податковими повідомленнями-рішеннями податкового органу, яка зі збігом визначеного законом строку сплати перетворилась на суму податкового боргу у розмірі 80566,50 грн., крім того за декларацією з податку на прибуток підприємства за 2012 рік належало до сплати Товариством 26539,00 грн.

Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій встановили, що 18 лютого 2013 року Товариством сплачено 26600,00 грн., які з урахуванням принципу черговості зарахування коштів, встановлену пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України частково зараховані податковим органом в рахунок погашення нарахованої 31 січня 2013 року пені, а саме 26600,00 грн. (сплачені 18.02.2013 року) +2592,68 грн. (переплата на початок року) = 29192,68 грн.

29192,68 грн. - 9845,05 грн. (нарахована 31.01.2013 року пеня) - 26539,00 грн. (самостійно задекларований податок на прибуток) = - 7191,37 грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог податкового органу у частині стягнення з Товариства податкового боргу в сумі 80566,50 грн. + 7191,37 грн. = 87757,87 грн.

Наведений постановою суду апеляційної інстанції розрахунок доводить, що до складу суми, яка стягнена судом включена пеня у розмірі 7191 грн. 37 коп., що спростовує доводи позивача про незадоволення позову у цій частині.

Суд зазначає, що позивачем касаційною скаргою не обґрунтовано у чому полягає неправильне застосування норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.