ПРЕЗИДІЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
П О С Т А Н О В А
від 02.06.2000
(Витяг)
Відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок відшкодування
шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,
попереднього слідства, прокуратури і суду" ( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
питання
про відшкодування моральної шкоди, заподіяної зазначеними в цьому
Законі діями згаданих вище органів, вирішується за заявою
громадянина ухвалою відповідного суду, що постановлюється згідно з
ч.1 ст.12 цього Закону, а не в порядку позовного провадження
У лютому 1999 р. Л. звернувся до суду із заявою про
відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому незаконним
притягненням до кримінальної відповідальності та безпідставним
застосуванням до нього міри запобіжного заходу - тримання під
вартою. Він зазначав, що після подання його братом заяви про
напад на них групи озброєних людей 15 квітня 1998 р. проти нього,
заявника, було порушено кримінальну справу про вчинення злочину.
Він був заарештований, а 17 квітня йому було обрано міру
запобіжного заходу - тримання під вартою. 24 квітня того ж року
йому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину,
передбаченого ч.3 ст.206 КК ( 2002-05 ) (2002-05)
, а 28 квітня обрана йому
міра запобіжного заходу змінена на підписку про невиїзд.
Після розслідування справи, що тривало п'ять місяців,
постановою органів попереднього слідства від 11 вересня 1998 р.
кримінальну справу проти нього було закрито за відсутністю в його
діях складу злочину.
Посилаючись на те, що звинуваченням у вчиненні особливо
тяжкого злочину, триманням під вартою, перебуванням на підписці
про невиїзд та іншими незаконними діями йому заподіяно моральну
шкоду, Л. просив на підставі положень Закону від 1 грудня 1994 р.
"Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові
незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства,
прокуратури суду" ( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
(далі - Закон) відшкодувати йому
моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн. за рахунок коштів державного
бюджету.
Ухвалою Хмельницького міського суду від 29 липня 1999 р.,
залишеною без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах
Хмельницького обласного суду від 19 серпня того ж року, заяву Л.
було залишено без розгляду.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про скасування постановлених у справі судових рішень.
Президія Хмельницького обласного суду протест задовольнила з таких
підстав.
Залишаючи заяву Л. без розгляду, суд в ухвалі зазначив, що
виходячи з цієї заяви до участі у справі як відповідачів
притягнено відділення Державного казначейства України у
Хмельницькій області й прокуратуру Хмельницької області та що зі
змісту поданої заяви і вимог, котрі порушив заявник, вбачається,
що виник спір про право, який має розглядатись у порядку
позовного провадження.
Оскільки Л. заперечував проти участі у справі відповідачів і
не бажав, щоб його заява була розглянута як позов, суд, пославшись
на положення ст.255 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
, залишив заяву без розгляду й
роз'яснив йому право на звернення до суду в порядку позовного
провадження.
З ухвалою суду погодилася судова колегія в цивільних справах
Хмельницького обласного суду, залишивши її без зміни. Проте такі
висновки суду першої та касаційної інстанцій не грунтуються на
законі.
Із матеріалів справи вбачається, що Л. подав до суду заяву
про відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому незаконними
діями органів попереднього слідства. До заяви він долучив
постанову слідчого прокуратури Хмельницького району від 11 вересня
1998 р. про закриття кримінальної справи, яка була порушена проти
нього 13 квітня того ж року, з підстав, передбачених п.2 ст.6 КПК
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Законом ( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
установлено випадки, умови та порядок
відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові внаслідок
незаконного засудження, притягнення як обвинуваченого, взяття і
тримання під вартою, проведення в ході розслідування чи судового
розгляду кримінальної справи обшуку й виїмки, накладення арешту на
майно, відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних
дій, що обмежують права громадян.
Згідно з п.17 Положення про застосування Закону України "Про
порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними
діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду"
(затверджене наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури
та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 р. N 6/5/3/41
( z0106-96 ) (z0106-96)
питання відшкодування моральної шкоди, що передбачено
ч.1 ст.13 Закону ( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
, вирішується за заявою громадянина
судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, яка
постановлюється згідно з ч.1 ст.12 Закону.
Таким чином, заява Л. про відшкодування моральної шкоди,
заподіяної незаконним притягненням до кримінальної
відповідальності й триманням під вартою, має бути розглянута судом
по суті за участю відділення Державного казначейства України у
Хмельницькій області та прокуратури Хмельницької області. Висновок
суду про те, що в даному випадку Л. повинен звернутися до суду з
позовною заявою, не грунтується на законі.
Виходячи з наведеного президія Хмельницького обласного суду
протест заступника Голови Верховного Суду України задовольнила,
ухвали Хмельницького міського суду та судової колегії в цивільних
справах Хмельницького обласного суду скасувала і направила справу
до суду першої інстанції для розгляду по суті.
"Вісник Верховного Суду України", N 1, січень-лютий 2001 р.