ПРЕЗИДІЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ

                        П О С Т А Н О В А

 від 13.08.99

     У листопаді 1997 р.  Ф.  звернувся в суд із позовом  до  УМВС
України в Хмельницькій області про стягнення грошових сум. Позивач
зазначав,  що з 23 березня 1982 р.  він проходив службу в  органах
внутрішніх  справ.  Із 20 травня 1997 р.  його звільнено з органів
МВС через хворобу.  На момент звільнення він мав спеціальне звання
-  майор  міліції,  що належить до старшого начальницького складу.
Посилаючись на зазначене,  Ф.  просив стягнути з відповідача за 12
місяців   починаючи  із  дня  звільнення  по  68  грн.  окладу  за
спеціальним званням майора міліції за кожен місяць  відповідно  до
п. 11  постанови  Кабінету  Міністрів України від 17 липня 1992 р.
N 393  ( 393-92-п  ) (393-92-п)
          "Про  порядок  обчислення  вислуги   років,
призначення   та   виплати   пенсій  і  грошової  допомоги  особам
офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям
надстрокової  служби  та  військової служби за контрактом,  особам
начальницького складу органів внутрішніх  справ  та  членам  їхніх
сімей" (далі - постанова).

     Рішенням Нетішинського міського суду від 4 березня  1998  р.,
залишеним без  зміни  ухвалою судової  колегії в цивільних справах
Хмельницького обласного суду від 23 квітня того  ж  року,  позовні
вимоги було задоволено.

     Заступник Голови Верховного Суду України порушив  у  протесті
питання про  скасування  постановлених  у  справі  судових рішень.
Президія Хмельницького  обласного  суду  протест  задовольнила  за
таких підстав.

     Постановлюючи рішення,  суд виходив із того,  що позивач  має
спеціальне  звання  майора  міліції  та звільнений зі служби через
хворобу, а  тому  на  нього  поширюється  дія  п.   11   постанови
( 393-92-п  ) (393-92-п)
        .  Проте такі висновки не є обгрунтованими,  оскільки
вони  не  відповідають  зібраним  у  справі   доказам   і   нормам
матеріального права.

     Згідно з п.  11 постанови ( 393-92-п ) (393-92-п)
          за  особами  старшого
начальницького  складу органів внутрішніх справ,  які звільнені зі
служби за віком, через хворобу, за скороченням штату або обмеженим
станом  здоров'я без права на пенсію,  зберігається виплата окладу
за спеціальним званням протягом одного року з дня звільнення.

     Із матеріалів справи вбачається,  що  позивач  має  право  на
пенсію по інвалідності, яку йому призначено в сумі 96 грн. 98 коп.
на місяць із 20 травня 1997 р.,  тобто з дня звільнення.  За таких
обставин   міським  судом  безпідставно  визнано,  що  дія  п.  11
постанови ( 393-92-п ) (393-92-п)
         поширюється на осіб начальницького складу,
звільнених зі служби через хворобу,  котрі мають право на  пенсію.
Касаційна інстанція  на  порушення  вимог ст.  310 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
        
безпідставно  залишила  рішення  міського  суду  без  зміни.  Тому
постановлені  у  справі рішення підлягають скасуванню,  а справа -
направленню на новий розгляд.

     Виходячи з   наведеного  й  керуючись  статтями  336-338  ЦПК
( 1503-06  ) (1503-06)
        ,  президія  Хмельницького  обласного   суду   протест
заступника  Голови  Верховного Суду України задовольнила,  рішення
Нетішинського міського суду та ухвалу судової колегії в  цивільних
справах  Хмельницького обласного суду скасувала і направила справу
на новий розгляд.

 "Рішення Верховного Суду України", 2000 р.