ПРЕЗИДІЯ ПОЛТАВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ

                        П О С Т А Н О В А

 від 26.07.96

                                                           (Витяг)

     У квітні 1995 р.  У.  В. й У. Г. звернулися до суду з позовом
до  відгодівельного   радгоспу   "Лубенський"   про   приватизацію
займаного  житла.  Позивачі зазначали,  що з вересня 1992 р.  вони
працювали в цьому господарстві,  у зв'язку з чим  їм  було  надано
двокімнатну квартиру, яка належить останньому. У. В. припинив свої
трудові відносини з радгоспом,  оскільки є інвалідом другої групи,
а У.  Г. - за власним бажанням. Посилаючись на те, що вони бажають
приватизувати займане  жиле  приміщення,  а  відповідач  незаконно
відмовляє їм у цьому,  позивачі просили задовольнити їх вимоги про
усунення перешкод у приватизації квартири.

     Рішенням Лубенського  районного  суду  від 24 травня 1995 р.,
залишеним без змін ухвалою судової  колегії  в  цивільних  справах
Полтавського  обласного  суду  від  29  червня  1995 р.,  у позові
відмовлено.

     Заступник Голови  Верховного  Суду України порушив у протесті
питання про скасування рішення та  ухвали.  Президія  Полтавського
обласного  суду  визнала,  що протест підлягає задоволенню з таких
підстав.

     Відповідно до п.  2 ст.  2 Закону від 19 червня 1992 р.  "Про
приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) (2482-12)
         (зі  змінами,
внесеними Законом від 22 лютого 1994 р.  ( 3981-12 ) (3981-12)
         не підлягають
приватизації квартири (будинки), розташовані на території закритих
військових   поселень,  підприємств,  установ  та  організацій,  і
квартири, віднесені в установленому порядку до числа службових.

     Відмовляючи в позові,  суд виходив з того, що спірна квартира
розташована на території закритого підприємства.  З цим погодилась
і  судова колегія в цивільних справах обласного суду.  Проте такий
висновок  суду  не  можна  вважати  обгрунтованим,  оскільки  його
зроблено  без  повного  і  всебічного  з'ясування дійсних обставин
справи.

     Зокрема, в  довідці  головного санітарного лікаря району,  на
яку послався суд,  зазначено,  що радгосп належить до  підприємств
закритого типу,  однак не вказано,  чи існує санітарна зона даного
підприємства,  які її межі і чи  можуть  знаходитися  в  ній  жилі
приміщення,  а  також  чи  розташоване  спірне  жиле приміщення на
території підприємства.

     З плану  житлово-промислової зони радгоспу видно,  що частина
жилих  приміщень  його  працівників  відгороджена  від  дороги   і
промислової  зони  однотипним  парканом.  Вирішуючи  спір,  суд не
звернув уваги на дану обставину й не дав  їй  ніякої  оцінки.  Він
також  не з'ясував,  чи діє на підприємстві пропускний режим та чи
існують вільний підхід та під'їзд до приміщень його житлової зони.

     Крім того,  відповідно  до  ст.  1  Закону  "Про приватизацію
державного житлового фонду" ( 2482-12 ) (2482-12)
         правом на неї користуються
лише громадяни України.  Розглядаючи справу, суд не з'ясував, чи є
позивачі такими.

     Виходячи з  наведеного  президія  обласного  суду  рішення  й
ухвалу скасувала, а справу направила на новий розгляд.

 "Рішення Верховного Суду України", 1997 р.