806/2169/16 Про сплату боргу з єдиного соціального внеску - 05.11.2018 Прийняття

У жовтні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Овруцька ОДПІ) про скасування вимоги про сплату боргу з єдиного внеску № Ф-655-23 від 04.11.2015 на суму 5420,91 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність вимоги, оскільки вона є пенсіонером за віком, водночас як фізична особа-підприємець зареєстрована платником єдиного податку, а тому лише на добровільних засадах може бути платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як пенсіонер за віком, вона звільнена від сплати єдиного внеску згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (2464-17) (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2464-VI (2464-17) ).

09.02.2015 позивач помилково подала звіт за 2014 рік про суми нарахованого доходу застрахованих осіб, в якому зазначила суму єдиного внеску за 2014 рік в розмірі 5071,80 гривень. Її звернення до Овруцької ОДПІ про неврахування вказаного помилкового звіту та його скасування залишені без задоволення, натомість прийнято оскаржувану вимогу.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, позов задоволено частково: скасовано оскаржувану вимогу в частині нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 5071,80 гривень; судові витрати відшкодовано позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Овруцької ОДПІ в розмірі 551,21 гривень.

Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі Овруцька ОДПІ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, невірну правову оцінку обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати судові рішення та відмовити в позові.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги зазначено, що позивач добровільно подала звіт, незважаючи на те, що є пенсіонером за віком, тому звільнена від сплати єдиного внеску. Але ніякими нормами не передбачено право податкового органу скасувати Звіт про суми нарахованого внеску та повертати його.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 відкрито касаційне провадження.

22.03.2018 справу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому п. 4 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) (в редакції, що діє з 15.12.2017).

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст. 341 КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що позивач зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, платник єдиного податку та перебуває на обліку в Овруцькій ОДПІ й одночасно отримує пенсію за віком, тому є звільненою від сплати єдиного внеску.

09.02.2015 позивачем помилково подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік в розмірі 5071,80 гривень.

04.11.2015 Овруцькою ОДПІ прийнято вимогу № Ф-655-23, якою зобов'язано позивача сплатити недоїмку з єдиного внеску в сумі 5420,91 гривень.

05.07.2016 позивач звернулась до відповідача із заявою про скасування поданого звіту за 2014 рік на суму 5071,80 гривень. Листом від 21.07.2016 № 2237/10/13-00 контролюючий орган повідомив, що позивач подала звіт за 2014 рік про суми нарахованого доходу застрахованих осіб, в якому самостійно зазначила суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2014 рік, у розмірі 5071,80 гривень, у зв'язку з чим такі дії розцінюються як добровільна участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, що помилкове визначення позивачем розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2014 рік не можна ототожнювати з її добровільною участю у системі такого страхування, а зазначені у звіті суми внеску неможливо ототожнювати із заборгованістю з його сплати за 2014 рік.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 ч.1 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 4 вказанної статті, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає визначення поняття "пенсіонер" - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 26 даного Закону визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Твердження Овруцької ОДПІ відносно того, що позивачем добровільно подано звіти ЄСВ за 2014 рік, тому вона вважається платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є помилковим з огляду на наступне.

Норма частини 4 ст. 4 Закону № 2464-VI кореспондується з п. 3.3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 № 454 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якою фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до п. 3.5 Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), особи, які досягли 16-річного віку та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 2 - 14 частини першої статті 4 Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також члени фермерського господарства, особистого селянського господарства - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, і пенсійне страхування та уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе звіт протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.

Звітним періодом є тривалість дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), - період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди.

Слід зазначити, що добровільна участь особи, яка виявили бажання бути платниками єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Оскільки в матеріалах справи відсутній договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то помилкова подача позивачем звіту за 2014 рік не свідчить про його добровільну участь у системі страхування.

Відповідно п. 6 Розділу VI "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 499 від 20.04.2015, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом).

Таким чином, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що дії Овруцької ОДПІ щодо нарахування та стягнення з позивача єдиного соціального внеску за 2014 рік є неправомірними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 - без змін.