Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого                    Романюка Я.М.

Суддів:                        Гуменюка В.І., Сеніна Ю.Л.,

                               Лященко Н.П., Сімоненко В.М.,

                               Охрімчук Л.І., Яреми А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна про стягнення вартості майнового паю за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна (далі - ПСП ім. Ватутіна) про стягнення вартості майнового паю в розмірі 14 561 грн.

Зазначала, що з 1978 року по 2007 рік працювала у колективному сільськогосподарському підприємстві імені Ватутіна (далі - КСП ім. Ватутіна), а після його реорганізації - в ПСП ім. Ватутіна.

15 червня 2001 року їй було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП у пайовому фонді майна ПСП ім. Ватутіна вартістю 14 561 грн.

У 2007 році вона звільнена з ПСП ім. Ватутіна у зв'язку з виходом на пенсію, припинивши членство в ПСП.

Оскільки відповідач - правонаступник КСП ім. Ватутіна, відмовив їй у видачі майнового паю, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ПСП ім. Ватутіна на її користь вартість майнового паю в розмірі 14 561 грн.

Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 9 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 3 березня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі.

У червні 2015 року від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2015 року з підстав пункту 1 частини 1 статті 355 ЦПК України - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме норм глави 26 ЦК України (435-15) , статей 7, 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та пункту "а" частини 1 Указу Президента України від 3 грудня 1999 року №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" (1529/99) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, у разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Судом встановлено, що з 1978 року по 2007 рік ОСОБА_1 працювала у колективному сільськогосподарському підприємстві імені Ватутіна (далі - КСП ім. Ватутіна), а після його реорганізації - в ПСП ім. Ватутіна.

15 червня 2001 року вона отримала свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП у пайовому фонді майна ПСП ім. Ватутіна вартістю 14 561 грн.

У 2007 році вона звільнена з ПСП ім. Ватутіна у зв'язку з виходом на пенсію, припинивши членство в ПСП.

Оскільки відповідач - ПСП ім. Ватутіна як правонаступник КСП ім. Ватутіна, відмовив їй у видачі майнового паю ОСОБА_1 просила суд стягнути з ПСП ім. Ватутіна на її користь вартість майнового паю в розмірі 14 561 грн.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що члени КСП мають право отримати свій майновий пай лише відповідно до структури, визначеної рішенням зборів співвласників паїв у порядку виділу своєї частки із спільного майна, в тому числі шляхом пред'явлення позову до всіх співвласників. Враховуючи, що рішення зборів співвласників про виділення в натурі паю позивачу не приймалося, а позов пред'явлено лише до одного із них - ПСП ім. Ватутіна - правонаступника КСП, у власності якого перебуває лише частина майна, то позов задоволенню не підлягає. Разом з тим, за висновком суду відмова в задоволенні позову до одного із співвласників не позбавляє позивача права на звернення з такими вимогами до всіх співвласників майнових паїв.

У наданій для порівняння ухвалі Верховного Суду України від 20 жовтня 2010 року суд касаційної інстанції, зважаючи на обставини цієї конкретної справи, дійшов висновку про задоволення позову про стягнення вартості майнового паю, враховуючи, що позивач як член колективного сільськогосподарського підприємства, який вийшов із нього, має право на частину пайового фонду підприємства у визначеному розмірі, однак рішення зборів співвласників паїв про затвердження структури майнових паїв їх власників не приймалось, частка паю позивача є незначною, стягнення з відповідача вартості вказаного майнового паю суттєво не впливає на ведення його господарської діяльності та не порушує права та інтереси обох сторін чи інших власників майнових паїв.

Судове рішення у справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових паїв та переведення прав і обов'язків покупця на майнові сертифікати (рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року), на яке заявниця посилається на підтвердження своєї заяви, ухвалене у справі за наявності інших фактичних обставин, з іншим суб'єктним складом та предметом позову, ніж у справі, судове рішення в якій просить переглянути заявниця.

Порівняння вищенаведених судових рішень із судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердились.

Керуючись статтею 360-3 ЦПК України, судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2015 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточним і може бути оскаржено тільки на підставі, встановленій п. 3 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.