ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2015 року м. Київ
|
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого Яреми А.Г.
Суддів: Григор'євої Л.І., Охрімчук Л.І.,
Сімоненко В.М., Гуменюка В.І.,
Романюка Я.М., Лященко Н.П.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватна фірма «Побєда», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2014 року,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватна фірма «Побєда» (далі - ПФ «Побєда»), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позивач зазначав, що 28 липня 2011 року приблизно о 2 год. 25 хв. біля будинку по вул. Котельниковській, 9 у м. Харкові на території автомобільної стоянки ПФ «Побєда» сталося займання автомобіля марки «Форд-Оріон», державний номерний знак НОМЕР_1, що належав ОСОБА_2. Внаслідок займання автомобіля відповідача від пожежі постраждали три автомобілі, серед яких і належний ОСОБА_1 автомобіль марки «Форд-Мондео», державний номерний знак НОМЕР_2. Посилаючись на те, що особою, винною у виникненні пожежі, є ОСОБА_2, який не забезпечив утримання свого автомобіля в належному технічному стані, ОСОБА_1 просив суд стягнути із ОСОБА_2 227 061 грн. 42 коп. матеріальної шкоди та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 березня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 175 974 грн. 72 коп. матеріальної шкоди та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір відшкодування моральної шкоди з 5 000 грн. до 1 000 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за зазначеним позовом.
У заяві про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу касаційного суду та направити справу на новий касаційний розгляд, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 950, 1166, 1187 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до змісту п. 1 ст. 355 ЦПК України (1618-15)
підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Судом установлено, що 28 липня 2011 року приблизно о 2 год. 25 хв. біля будинку по вул. Котельниковській, 9 у м. Харкові на території автомобільної стоянки ПФ «Побєда» сталося займання автомобіля марки «Форд-Оріон», державний номерний знак НОМЕР_1, який належав ОСОБА_2. Від пожежі, що виникла внаслідок займання автомобіля відповідача, постраждали три автомобілі, серед яких і належний ОСОБА_1 автомобіль марки «Форд-Мондео», державний номерний знак НОМЕР_2.
Згідно з актом про пожежу органу дізнання ВНПД Дзержинського РВ м. Харкова ГУ МНС України в Харківській області від 29 липня 2011 року причиною виникнення пожежі є теплові прояви електричної енергії внаслідок короткого замикання у електромережі автомобіля марки «Форд-Оріон», державний номерний знак НОМЕР_1.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що власник автомобіля «Форд-Оріон» ОСОБА_2 не забезпечив належного технічного стану автомобіля, що призвело до виникнення пожежі та пошкодження вогнем належного позивачу автомобіля.
У цій справі позивачем визначено особу, відповідальну за заподіяння йому шкоди, відповідача - власника транспортного засобу, який не забезпечив його належного технічного стану, що призвело до займання транспортного засобу, виникнення пожежі та пошкодження належного позивачу автомобіля, і саме до нього позивачем пред'явлено позов про відшкодування шкоди.
Відповідно до змісту ст.ст. 11 та 33 ЦПК України (1618-15)
суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог і не може самостійно, без клопотання позивача замінювати первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Проте у наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року, 3 квітня та 11 грудня 2013 року, а також від 26 лютого 2014 року позов було пред'явлено або до зберігача транспортного засобу, або до зберігача та безпосереднього винуватця пожежі, і в них обґрунтовано вирішувалося питання про наявність підстав для відповідальності зберігача пошкодженого транспортного засобу.
Отже, надані заявником ухвали суду касаційної інстанції не можуть слугувати прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 950, 1166, 1187 ЦК України.
За таких обставин слід дійти висновку, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, а тому відповідно до ч. 1 ст. 360-5 ЦПК України (1618-15)
у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись п. 1 ст. 355, п. 2 ч. 1 ст. 360-3, ч. 1 ст. 360-5 ЦПК України (1618-15)
, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а :
У задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України (1618-15)
.
Судді
|
Л.І. Григор'єва
В.І. Гуменюк
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін
В.М. Сімоненко
|