Про стягнення безпідставно одержаних коштів керівництвом ОСББ - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишок - 40" про стягнення безпідставно одержаних коштів за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2014 року,

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, мотивуючи вимоги тим, що йому на праві власності належить квартира НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1. У зазначеному будинку створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишок - 40" (далі - ОСББ "Затишок - 40"), рішеннями зборів якого встановлено розмір внеску за обслуговування зазначеного будинку, а згодом збільшено розмір внеску за обслуговування будинку та прибудинкової території. На виконання цих рішень ним сплачено на рахунок ОСББ "Затишок - 40" 1 782 грн 20 коп.

Посилаючись на те, що зазначені рішення зборів ОСББ "Затишок - 40" у частині встановлення розмірів внесків за обслуговування будинку й прибудинкової території визнано недійсними рішеннями Роменського міськрайонного суду Сумської області, позивач просив суд стягнути з ОСББ "Затишок - 40" безпідставно одержані кошти в розмірі 1 782 грн 20 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 3 січня 2014 року позов задоволено: стягнуто з ОСББ "Затишок - 40" на користь ОСОБА_1 1 782 грн 20 коп. безпідставно одержаних коштів та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 9 квітня 2014 року рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 3 січня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі з підстав, визначених пунктом 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ).

У серпні 2014 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2014 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції статей 236, 387, 1212 та 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), унаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах.

У зв'язку із цим ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2014 року та ухвалити нове рішення.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2014 року зазначену вище справу допущено до провадження Верховного Суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За змістом статті 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою перегляду справи, не підтвердилися.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що за договором купівлі-продажу від 27 грудня 2007 року ОСОБА_1 набув право власності на квартиру НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 7-9).

27 березня 2009 року на установчих зборах власників квартир будинку АДРЕСА_1 прийнято декілька рішень, які зафіксовані у відповідному протоколі. Зокрема, створено ОСББ "Затишок - 40", затверджено статут об'єднання, а також установлено розмір внеску за обслуговування будинку загальною сумою 50 грн із кожної квартири, незаплановані витрати вирішено ділити порівну (а.с. 18 - 19).

25 вересня 2009 року на загальних зборах власників квартир будинку АДРЕСА_1 встановлено тариф на обслуговування будинку в розмірі 60 грн. Зазначене рішення оформлене протоколом НОМЕР_2 (а.с. 20).

16 травня 2012 року на загальних зборах власників квартир будинку АДРЕСА_1 прийнято рішення, зокрема, про підвищення оплати за утримання будинку та прибудинкової території до 100 грн на чотири місяці, про що складено протокол НОМЕР_3 (а.с. 21).

На виконання зазначених рішень ОСОБА_1 сплатив на розрахунковий рахунок ОСББ "Затишок - 40" 1 782 грн 20 коп. (а.с. 24-30).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 та інших до ОСББ "Затишок - 40" про визнання рішень загальних зборів частково недійсними, задоволено вимоги позивачів і визнано недійсним рішення загальних зборів членів ОСББ "Затишок - 40", оформлене протоколом НОМЕР_3, у частині підвищення оплати за утримання будинку та прибудинкової території до 100 грн на чотири місяці (а.с. 31).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 та інших до ОСББ "Затишок - 40" про визнання рішень загальних зборів частково недійсними й зобов'язання вчинити певні дії задоволено вимоги позивачів і визнано недійсним рішення загальних зборів членів ОСББ "Затишок - 40", оформлене протоколом НОМЕР_2, у частині встановлення внеску за обслуговування будинку у розмірі 60 грн (а.с. 32 - 33).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 та інших до ОСББ "Затишок - 40" про визнання рішень установчих зборів частково недійсними вимоги позивачів задоволено частково й визнано недійсним рішення установчих зборів членів ОСББ "Затишок - 40", що зафіксоване в протоколі від 27 березня 2009 року, у частині встановлення внеску за обслуговування будинку у розмірі 50 грн із кожної квартири, незаплановані витрати ділити порівну (а.с. 34 - 35).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, місцевий суд дійшов висновку про те, що рішення зборів ОСББ "Затишок - 40" було визнано недійсними, і сплачені позивачем на виконання цих рішень внески на обслуговування будинку підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанцій, виходив із того, що сам факт визнання недійсними рішень зборів членів ОСББ "Затишок - 40" у частині встановлення розміру внесків за обслуговування будинку та прибудинкової території не може бути підставою застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України.

ОСОБА_1 зазначає, що суд касаційної інстанції під час розгляду більш ніж двох справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Для прикладу заявник надав ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 липня 2014 року у справі за позовом власника квартири до ОСББ "Затишок - 40" про стягнення безпідставно одержаних коштів.

У зазначеному рішенні, наданому заявником для порівняння, касаційний суд скасував рішення апеляційного суду й залишив у силі рішення місцевого суду про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення зборів ОСББ "Затишок - 40", які були підставою для отримання об'єднанням спірних коштів, визнані судом недійсними, тому в силу частини першої статті 236 ЦК України є недійсними з моменту їх вчинення. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що наведені обставини є підставою для повернення об'єднанням отриманих коштів згідно зі статтею 1212 ЦК України, як безпідставно набутого майна.

Таким чином, існує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У справі, яка є предметом перегляду, ОСОБА_1 звернувся до суду, посилаючись на те, що сплачені ним кошти на обслуговування будинку та прибудинкової території за період з 1 липня 2009 року до 1 грудня 2013 року є безпідставно набутим майном ОСББ "Затишок - 40".

Основний закон, що регулює діяльність об'єднання співвласників багатоквартирних будинків - Закон України від 29 листопада 2001 року, № 2866-III "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) (далі - Закон). Стаття 4 якого передбачає, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Зазначеним Законом (2866-14) установлено обов'язки власника - члена об'єднання, серед яких, зокрема: забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх ремонту; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі. Статутом об'єднання можуть бути встановлені й інші обов'язки власників - членів об'єднання відповідно до законодавства (стаття 15 Закону).

Серед обов'язків члена ОСББ "Затишок - 40", установлених пунктом 11.3 статуту, передбачено, у тому числі обов'язок своєчасно й у повному обсязі сплачувати належні платежі, а також додержуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (572-92-п) (далі - Правила).

За змістом пункту 4 зазначених Правил (572-92-п) власник житла за рахунок власних коштів оплачує всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території.

У справі, яка переглядається, рішення установчих і загальних зборів ОСББ "Затишок - 40" у частині встановлення платежів фіксованою сумою з кожної квартири не відповідали вимогам законодавства та статуту об'єднання, які передбачають установлення платежів пропорційно до загальної площі приміщень і частки співвласника приміщення, тому відповідними рішеннями суду були визнані недійсними.

Посилаючись на ці судові рішення, ОСОБА_1 фактично просив звільнити його від оплати отриманих послуг з утримання будинку та прибудинкової території, хоча законодавство не передбачає такого звільнення.

Визнання недійсними рішень зборів об'єднання співвласників багатоквартирних будинків не звільняють власників квартир від виконання їхніх обов'язків щодо належного утримання будинку та прибудинкової території, сплати коштів за отримані житлово-комунальні послуги, а також оплати інших платежів, передбачених законом і статутними документами.

Саме з таких міркувань виходив касаційний суд відмовляючи у відкритті касаційного провадження.

Таким чином, аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що судами касаційної інстанції було неоднаково застосовано статтю 1212 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у побідних правовідносинах.

При цьому у справі, що переглядається, зазначена норма матеріального права застосована правильно.

За таких обставин підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 та скасування ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2014 року відсутні.

Керуючись статтями 355, 360-3, 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2014 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

у справі за № 6-178цс14

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) установлено обов'язки власника - члена об'єднання, серед яких, зокрема: забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх ремонту; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

Пунктом 11.3 статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, у тому числі обов'язок своєчасно й у повному обсязі сплачувати належні платежі, а також додержуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (572-92-п) .