520/16523/16-а Про визнання неправомірним рішення УПФУ та зобов'язання перерахувати пенсію державному службовцю - 01.11.2018 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року (судді Кравець О.О., Домусчі С.Д., Коваль М.П.) у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси (далі - управління ПФУ) про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

У грудні 2016 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ, в якому просила: визнати протиправними дії управління ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до статті - 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (у редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 3723-ХІІ (3723-12) ); зобов'язати управління ПФУ здійснити з 01 травня 2016 року перерахунок пенсії відповідно до статті - 37-1 Закону № 3723-ХІІ в розмірі 81 відсотка від заробітної плати відповідно до довідки, виданої Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області від 09 грудня 2016 року № 05.1-23-1630 з урахуванням виплачених сум, виплатити недоплачені суми пенсії, виплачувати пенсію надалі згідно з проведеним перерахунком до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних відносин.

Київський районний суд міста Одеси постановою від 07 лютого 2016 року позов задовольнив. Цей суд дійшов висновку, що бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу. Вважає, що позивачка має право на перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати державного службовця.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 квітня 2017 року це рішення скасував та у задоволенні позову відмовив.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на час звернення позивачки за перерахунком пенсії втратила чинність стаття - 37-1 Закону № 3723-ХІІ. З урахуванням цього та положень пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) (далі - Закон № 213-VІІІ (213-19) ) правових підстав для перерахунку пенсії позивачки немає.

ОСОБА_1 не погодилася із рішенням суду апеляційної інстанції і звернулася із касаційною скаргою про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Вказує на те, що при перерахунку пенсії слід застосовувати норми, які діяли на момент призначення пенсії, тобто на час дії Закону № 3723-ХІІ (3723-12) , а тому її право на перерахунок пенсії не може бути обмежене чи скасоване при прийняті нових законів чи нормативно-правових актів. Також у скарзі йдеться про те, що позивачку не було повідомлено про розгляд справи в апеляційному суді.

Управління ПФУ подало заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначає про відсутність правових підстав на момент звернення позивачки про проведення їй перерахунку. Просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 з 07 березня 2002 року перебуває на обліку в управлінні ПФУ та отримує пенсію державного службовця у розмірі 90 відсотків від заробітної плати відповідної посади та рангу.

09 грудня 2016 року позивачка звернулася до управління ПФУ із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) (далі - постанова № 1013) та Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ "Про державну службу" (889-19) (далі - Закон № 889-VІІІ (889-19) ).

Управління ПФУ рішенням від 09 грудня 2016 року № 179927 відмовило позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на Закон № 889-VІІІ (889-19) яким скасовано, зокрема статтю 37 Закону № 3723-ХІІ, якою передбачалось право на проведення перерахунку пенсії. Також зазначено, що постановою № 1013 скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (865-2000-п) (далі - постанова № 865), яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 3723-ХІІ (3723-12) , у зв'язку з чим підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій відсутні.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частин другої та п'ятої статті 37 Закону № 3723-XII (в редакції Закону України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (432-15) ) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція статті 37 Закону № 3723-XII (чинного станом на дату призначення пенсії) існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) змін, внесених підпунктами "а" та "б" підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Відповідно до статті - 37-1 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктами 4 та 5 постанови № 865 (у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (432-15) заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою.

Проте надалі законодавче регулювання цих відносин зазнало змін. Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) (набрав чинності з 01 січня 2015 року) статтю - 37-1 Закону № 3723-XII викладено у новій редакції, а саме встановлено, що "умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Отож, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення статті - 37-1 Закону № 3723-XII, які встановлювали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, та визначали порядок і умови для такого перерахунку, скасовано. Водночас питання щодо перерахунку пенсій державних службовців віднесено до відання Кабінету Міністрів України, який ще не бачить підстав стосовно настання умов та встановлення порядку перерахунку пенсій державним службовцям.

Порядок перерахунку пенсій державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було передбачено згаданою вище постановою № 865.

Проте з набранням чинності постанови № 1013 з 15 грудня 2015 року, яка підлягає застосуванню з 01 грудня 2015 року, з постанови № 865 виключено пункт 4 (щодо умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-XII (3723-12) ), а пункт 5 цієї постанови (щодо форми довідки для перерахунку) змінено.

Таким чином, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови № 1013, якою пункт 4 постанови № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII (889-19) , який інакше врегульовує правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року (v001p710-99) № 1 рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_1 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року у справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 745/458/16-а, від 13 лютого 2018 року у справі № 697/2282/17 та від 21 лютого 2018 року у справі № 638/19513/16-а.

Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильне по суті рішення суду апеляційної інстанції.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу позивачки слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -