Про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди - Текст документа

розглянувши на засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди за заявою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2014 року,

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною позовною заявою, посилаючись на те, що він перебував у трудових відносинах із публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі – ПАТ "Ощадбанк") та займав посаду начальника філії – Рівненського обласного управління банку. Наказами ПАТ "Ощадбанк" від 2 вересня 2013 року та від 29 жовтня 2013 року йому оголошено догани за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків. Наказом від ІНФОРМАЦІЯ_1 його звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ), тобто за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов'язків.

Вважаючи своє звільнення незаконним, оскільки він як керівник здійснював лише загальний контроль за роботою юридичного відділу, який не полягає в детальному аналізі та перевірці роботи кожного працівника цього відділу, в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, відповідачем порушено порядок притягнення його до дисциплінарної відповідальності, і посилаючись на упереджене ставлення до себе, позивач просив визнати незаконним і скасувати наказ про звільнення, поновити його на вказаній посаді, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та на відшкодування моральної шкоди 20 тис. грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 7 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 8 квітня 2014 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано незаконним наказ від ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення позивача та поновлено його з ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді начальника філії – Рівненського обласного управління банку; стягнуто з ПАТ "Ощадбанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 93 568 грн 29 коп. і на відшкодування моральної шкоди 2 тис. грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2014 року у відкритті касаційного провадження у цій справі відмовлено.

У заяві ПАТ "Ощадбанк" порушує питання про скасування постановленої судом касаційної інстанції ухвали й прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України (1618-15) ), – неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: пункту 3 частини першої статті 40, статей 147 – 149 КЗпП України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначеної підстави ПАТ "Ощадбанк" посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від: 14 травня 2014 року у справі за позовом до приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності(№ 6-11448св14); 23 квітня 2014 року у справі за позовом до публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна" про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності(№ 6-8527св14); 15 січня 2014 року у справі за позовом до Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконними наказів про дисциплінарні стягнення у вигляді доган і звільнення з роботи, стягнення премії, поновлення на роботі на посаді директора Малиновської районної виконавчої дирекції Одеського обласного відділення вказаного Фонду, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (№ 6-45634св13).

Заслухавши доповідь судді–доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами у справі, яка переглядається, установлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника філії – Рівненського обласного управління банку з липня 1999 року.

За результатами проведеної з 8 до 12 липня 2013 року в Рівненському обласному управлінні ПАТ "Ощадбанк" перевірки дотримання вимог нормативних документів із питань захисту інформації складено акт від 12 липня 2013 року та наказом ПАТ "Ощадбанк" від 2 вересня 2013 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності й оголошено йому догану.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 7 лютого 2013 року зазначений наказ визнано незаконним.

Наказом ПАТ "Ощадбанк" від 27 серпня 2013 року скасовано видану ОСОБА_1 на представництво інтересів банку нотаріально посвідчену довіреність.

Наказом ПАТ "Ощадбанк" від 29 жовтня 2013 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності й оголошено йому догану за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків, покладених Положенням про філію – Рівненське обласне управління ПАТ "Ощадбанк" та посадовою інструкцією начальника філії – Рівненського обласного управління банку, а саме: неналежне зберігання та незаконне використання приладів "Дунай 8/32", один з яких протиправно встановлено в будинку, в якому позивач постійно мешкав, і використовувався ним у період з 29 грудня 2010 року до 10 жовтня 2013 року, другий – установлено в приміщенні пункту централізованого спостереження управління – кабінеті, і до нього з метою охорони з 3 червня 2010 року підключено приміщення кафе (підвал).

Наказом ПАТ "Ощадбанк" від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади начальника філії – Рівненського обласного управління банку згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Підставами такого звільнення слугували: накази ПАТ "Ощадбанк" від 2 вересня 2013 року та від 29 жовтня 2013 року про застосовування до начальника філії – Рівненського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення у вигляді догани; невиконання розпорядження ПАТ "Ощадбанк" від 16 жовтня 2013 року та допущені у зв'язку із цим порушення пунктів 9.1 – 9.3 Положення про філію – Рівненське обласне управління ПАТ "Ощадбанк", розділу 2 посадової інструкції, пунктів 1.7, 6.1.2 Положення про організацію претензійно-позовної роботи в установах ПАТ "Ощадбанк".

Згідно з розпорядженням ПАТ "Ощадбанк" від 16 жовтня 2013 року за результатами проведеної перевірки з дотримання норм цивільного та господарського процесуального законодавства, цивільного, господарського, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх нормативних документів ПАТ "Ощадбанк", що регламентують ведення юридичним відділом філії – Рівненського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" претензійно-позовної роботи, зобов'язано начальника філії – Рівненського обласного управління банку ОСОБА_1 до 31 жовтня 2013 року забезпечити: здійснення інвентаризації всіх судових справ у вказаній філії – управлінні та підконтрольних відділах з метою пред'явлення позовних заяв до всіх боржників управління; здійснення тематичного розподілу документів; виявлення недоотриманих документів та додавання в хронологічному порядку з описом та нумерацією сторінок до матеріалів судових справ усіх документів, пов'язаних із розглядом справ у судах; забезпечення надання висновків юридичного відділу управління кредитному комітету управління про обрання способу стягнення кредитної заборгованості за всіма проблемними кредитами; забезпечення ведення претензійно-позовної роботи юридичним відділом управління відповідно до розпорядження та вимог Положення про організацію претензійно-позовної роботи в установах ПАТ "Ощадбанк", які не були враховані до проведення перевірки.

У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанцій про те, що наказ ПАТ "Ощадбанк" від ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України є незаконним, оскільки: наказ від 2 вересня 2013 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, який був однією з підстав звільнення, визнано судовим рішенням незаконним; допущені позивачем порушення та невиконання розпорядження ПАТ "Ощадбанк" від 16 жовтня 2013 року, що стало другою підставою для звільнення, були незначними, деякі з порушень були усунуті ще під час проведення перевірки, а інші – позивач не мав можливості усунути через те, що відповідач з 28 серпня 2013 року скасував нотаріально посвідчену довіреність, чим позбавив ОСОБА_1 права підпису позовних заяв; указані порушення, які стали підставою для прийняття розпорядження від 16 жовтня 2013 року, були виявлені відповідачем ще в серпні 2013 року, а звільнено позивача з роботи в листопаді 2013 року, тобто з порушенням установленого статтею 148 КЗпП України строку для застосування дисциплінарного стягнення; відповідачем під час звільнення ОСОБА_1 у порушення частини третьої статті 149 КЗпП України не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, відсутність шкоди та попередню роботу працівника.

Постановляючи ухвалу від 14 травня 2014 року у справі № 6-11448св14, якою скасовано рішення апеляційного суду й залишено в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, суд касаційної інстанції погодився із наданою судом першої інстанції оцінкою доказів у справі й виходив з того, що оголошення догани позивачу проведено правомірно та з дотриманням строку й порядку застосування, оскільки наявність і несвоєчасне виявлення врізань у трубопроводи відповідача свідчать про неналежне виконання підлеглим персоналом позивача своїх обов'язків, що у свою чергу свідчить про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків, зазначених у його посадовій інструкції, щодо забезпечення належного виробничого порядку та негайного усунення випадків порушення дисципліни підлеглим персоналом.

В ухвалі суду касаційної інстанції від 23 квітня 2014 року у справі № 6-8527св14 щодо скасування рішення апеляційного суду й залишення в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову зазначено, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що саме неналежне виконання позивачем покладених на нього трудових обов'язків, виражених у недотриманні пункту 2.5.3 посадової інструкції, з положеннями якої позивач ознайомлений під підпис, призвело до накладення на нього дисциплінарних стягнень у вигляді доган. Позивач у своїх поясненнях не зазначив будь-яких обставин, що свідчать про поважність причин неподання ним тижневих звітів, що стало підставою для застосування до нього дисциплінарних стягнень, або обставин, що ускладнюють подання таких звітів.

Постановляючи ухвалу від 15 січня 2014 року у справі № 6-45634св13, якою рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову залишено без змін, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які виходили з того, що відповідачем при звільненні позивача із займаної посади були дотримані вимоги пункту 3 частини першої статті 40 та статей 147-1, 148, 149 КЗпП України.

Таким чином, ухвали суду касаційної інстанції від 14 травня 2014 року у справі № 6-11448св14, від 23 квітня 2014 року у справі № 6-8527св14, від 15 січня 2014 року у справі № 6-45634св13, на які посилається заявник як на приклади неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, ґрунтуються на недоведеності вимог позивачів, наявності підстав для застосування до працівників дисциплінарних стягнень у вигляді доган і звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КзпП України та законності таких дисциплінарних стягнень у вигляді доган і звільнення з урахуванням конкретних обставин кожної справи й допущених працівниками в кожному конкретному випадку порушень.

Обставини справи, яка переглядається, відмінні від обставин справ, на судові рішення в яких посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2014 року.

Ураховуючи те, що наведені заявником судові рішення не є прикладами неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, підстав вважати заяву обґрунтованою немає.