455/1053/16-а Про визнання дій УПФУ неправомірними, зобов'язання вчинити дії, стягнення невиплаченої пенсії на пільгових умовах та матеріальної шкоди - 01.11.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (далі - об'єднане управління ПФУ, ПФУ відповідно), третя особа - публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, стягнення невиплаченої пенсії та матеріальної шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою об'єднаного управління ПФУ

на постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 04 вересня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Ніточко Л.Й. та

ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Носа С.П., суддів Кухтея Р.В., Яворського І.О., -

17 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- зобов'язати об'єднане управління ПФУ усунути порушення прав позивача і здійснити перерахунок його пенсії, провести нарахування та виплату пенсії на пільгових умовах у відповідності до вимог статті 14 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ) з урахуванням відомостей пільгового стажу про його роботу з 02 серпня 1999 року по 02 січня 2006 року, де виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею за професією, посадою гірничий робітник, бурильник глибоких свердловин, бурильник шпурів та довідки від 01 вересня 2015 року № 728 (період з 03 січня по 30 жовтня 2006 року та з 01 січня 2007 року по 09 червня 2015 року виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею за професією кріпильник);

- зобов'язати відповідача виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між недоотриманою пенсією, яка утворилася з 26 березня 2010 року;

- стягнути з відповідача на його користь 30 000 гривень матеріальної шкоди.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що загальний стаж позивача за Списком № 1 в шкідливих умовах праці становить 15 років 8 місяців 5 днів, а відповідач постійно порушує його права, як пенсіонера, не враховує увесь стаж праці та не в повному обсязі виплачує пенсію, відтак своїми діями відповідач порушує право ОСОБА_1 на правильність нарахування пенсії в законодавчо встановленому порядку.

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 01 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 в частині вимог за період з 29 березня 2010 року по 16 лютого 2016 року залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Старосамбірський районний суд Львівської області постановою від 04 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, частково задовольнив позовні вимоги:

- визнав протиправними дії об'єднаного управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії, яка призначена за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ - не включенні до стажу його роботи на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників період роботи з 02 червня по 25 жовтня 2009 року у Стебницькому державному гірничо-хімічному підприємстві "Полімінерал" (з 14 січня 2013 року перетворене в ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал") на посаді кріпильник, з повним робочим днем з підземними умовами праці;

- зобов'язав об'єднане управління ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників період роботи з 02 червня по 25 жовтня 2009 року у Стебницькому державному гірничо-хімічному підприємстві "Полімінерал" (з 14 січня 2013 року перетворене в ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал") на посаді кріпильник, з повним робочим днем з підземними умовами праці;

- зобов'язав об'єднане управління ПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, яка призначена за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ з 17 лютого 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмови.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії, яка призначена за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ - не включенні до стажу його роботи на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників період роботи з 02 червня по 25 жовтня 2009 року у на посаді кріпильник, з повним робочим днем з підземними умовами праці, є протиправними, оскільки чергова атестація робочих місць на підприємстві була проведена 26 жовтня 2009 року, а попередня 01 червня 2004 року, позивач в період з 01 червня по 26 жовтня 2009 року працював на посаді кріпильник по 3-му розряду з підземною тарифною ставкою гірничої дільниці №1, яка віднесена до переліку робіт, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.

12 грудня 2017 року об'єднане управління ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 04 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не мають право брати на себе дискреційні повноваження ПФУ та безпідставно зараховувати період роботи позивача, який не підтверджено атестацією умов праці.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , яким Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 12 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в об'єднаному управлінні ПФУ, отримує пенсію по віку на пільгових умовах по Списку № 1 з 27 березня 2010 року, що підтверджується копією пенсійної справи № 144239 (т. 2, а.с.36-160).

Пенсія позивачу була розрахована на підставі довідок від 06 квітня 2010 року № 375-к та № 374-к про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (т. 2, а.с.56,57).

З інформаційного запиту (т. 2, а.с.35) встановлено, що позивач 24 лютого 2016 року звернувся до відповідача перерахувати йому пенсії, так як вважає, що має згідно довідок 01 лютого 2016 року № 88 та № 89, виданих ПАТ "Стебницьке гірночо-хімічне підприємство "Полімінерал", пільговий стаж (в шкідливих умовах праці) 15 років 6 місяців 22 дні, а не 14 років 3 місяці 16 днів, як зазначено у пенсійній справі.

Також встановлено, що відповідач листом від 29 лютого 2016 року (т. 1, а.с.15-16) відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що пенсію йому було призначено за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ на підставі довідок № 375-к та № 374-к про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно яких було враховано неритмічність роботи (фактично відпрацьованих днів) підприємства, розрив між датами проведенням атестації робочих місць, відпуски без оплати праці (більше одного місяця), відповідно стаж по Списку № 1 становить 14 років 03 місяці 16 днів, загальний страховий стаж 38 років 01 місяць 17 днів. Стаж з врахуванням роботи за Списком №1 - 52 роки 05 місяців 03 дні, у зв'язку з чим коефіцієнт страхового стажу складає 0,53083, з урахуванням кратності - 0,70313.

З трудової книжки позивача (т. 1, а.с.10-14) встановлено, що позивач працював у період: з 02 серпня 1999 року по 24 квітня 2000 року на підземному руднику №1 гірничим робітником по 2-му розряду з підземною тарифною ставкою; з 24 квітня по 10 липня 2000 року бурильником глибоких свердловин на ділянці ЛАП по 4-му розряду з підземною тарифною ставкою підземного рудника №1; з 10 липня 2000 року по 05 листопада 2001 року гірником по другому розряду з підземною тарифною ставкою підземного рудника №1; з 05 листопада 2001 року по 02 січня 2002 року бурильником шпурів по четвертому розряду з підземною тарифною ставкою підземного рудника №1; з 02 січня 2002 року по 03 січня 2006 року постійний бурильник шпурів по четвертому розряду з підземною тарифною ставкою підземного рудника №1; з 03 січня 2006 року по 31 жовтня 2006 року - кріпильник третього розряду з підземною тарифною ставкою; з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2009 року - кріпильник по 3-му (четвертому) розряду з підземною тарифною ставкою; з 01 вересня 2009 року по 03 грудня 2012 року - кріпильник по 3-му розряду з підземною тарифною ставкою гірничої дільниці №1; з 03 грудня 2012 року по 01 квітня 2013 року - кріпильник по 4-му розряду з підземною тарифною ставкою гірничої дільниці №1; з 01 квітня 2013 року по 09 червня 2015 року - кріпильник по 4-му розряду з підземною тарифною ставкою гірничої дільниці №1 в ПАТ "Стебницьке ГХП "Полімінерал"" (а.с.10-14), що також підтверджується довідками від 06 квітня 2010 року №375-к та №374-к, виданих Стебницьким державно-хімічним підприємством "Полімінерал" та довідками від 01 лютого 2016 року №88 та №89, від 09 вересня 2013 року №542, від 18 червня 2015 року №481, виданих ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" (т. 2, а.с.57-58; т. 1, а.с.18-19; т.2, а.с. 102, 138).

Також встановлено, що згідно довідки від 06 квітня 2010 року №375 підприємство працювало у постійному режимі до 1990 року, з 1991 року надавалися відпустки без збереження заробітної плати, робочі місця атестовані (наказ від 01 червня 1999 року №25-р, наказ від 01 червня 2004 року №31-р); згідно довідки від 06 квітня 2010 року №374-к підприємство працювало у постійному режимі до 1990 року, з 1991 року надавалися відпустки без збереження заробітної плати, робочі місця атестовані (наказ від 01 червня 2004 року №31-р, наказ від 26 жовтня 2009 року №19-р); згідно довідки від 01 лютого 2016 року №88 підприємство працювало у постійному режимі; згідно довідки від 01 лютого 2016 року №89 підприємство працювало у постійному режимі. З 2008 року по 2013 рік, працівники підприємства працювали на умовах неповного робочого часу.

Відповідно до Акта перевірки характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права робітника на пільгове пенсійне забезпечення від 26 квітня 2000 року (т. 2, а.с.65) ОСОБА_1 перебував у відпустці без оплати праці: з 02 по 21 січня 2001 року = 20 днів, з 27 по 30 серпня 2002 року = 4 дні, з 16 по 20 жовтня 2002 = 5 днів, з 10 серпня по 30 вересня 2005 року = 1 місяць 20 днів, з 25 серпня по 11 жовтня 2006 року = 1 місяць 16 днів, з 07 по 31 липня 2007 року = 25 днів, з 01 серпня по 31 жовтня 2007 року = 3 місяці.

Стаж позивача за Списком №1 враховано наступним чином: з 02 серпня 1999 року по 30 червня 2000 рік = 0 років 11 місяців 0 днів; з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року = 3 роки 6 місяців 0 днів; з 01 січня по 31 грудня 2004 року = 1 рік 0 місяців 0 днів; з 02 серпня 1999 року по 31 грудня 2004 року = 5 років 5 місяців.

Тобто у 2001, 2002 роках ОСОБА_1 перебував 20 днів, а у 2002 році - 9 днів у відпустках без збереження заробітної плати з виробничих причин, тобто менше 1 місяця в календарному році, що дало право зарахувати цей період до спеціального стажу роботи - за Списком №1.

Також, з 01 січня по 10 вересня 2005 року = 0 років 8 місяців 10 днів.

У відпустці без збереження заробітної плати позивач перебував з 10 серпня по 30 вересня 2005 року, стаж за Списком №1 враховано з 10 серпня 2005 року по 10 вересня 2005 року (місяць перебування у відпустці без збереження заробітної плати за період такої відпустки).

Період роботи з 11 по 30 вересня 2005 року зарахований до загального страхового стажу.

З 01 жовтня по 31 грудня 2005 року = 0 років 3 місця 0 днів, з 01 січня по 25 вересня 2006 року = 0 років 8 місяців 25 дні.

У відпустці без збереження заробітної плати позивач перебував з 25 серпня по 11 жовтня 2006 року, стаж за Списком №1 враховано з 25 серпня 2006 року по 25 вересня 2006 року (місяць перебування у відпустці без збереження заробітної плати за період такої відпустки).

Період роботи з 26 по 30 вересня 2006 року зарахований до загального страхового стажу.

З 01 по 08 жовтня 2006 року = 0 років 0 місяців 8 днів - за даними СПОВ відпрацював 8 днів.

Період роботи з 09 по 31 жовтня 2006 року зарахований до загального страхового стажу.

З 01 листопада по 31 грудня 2006 року = 0 років 2 місяці 0 днів - період роботи на фірмі "Гідробуд".

З 01 січня по 31 липня 2007 року = 0 років 7 місяців 0 днів, у відпустці без збереження заробітної плати перебував з 07 по 31 липня 2007 року та з 01 серпня по 31 жовтня 2007 року, стаж за Списком №1 врахований по 31 липня 2007 року, (тобто період перебування у відпустці без збереження заробітної плати 25 днів).

З 01 по 05 серпня 2007 року = 0 років 0 місяців 5 днів - за даними СПОВ відпрацював 5 днів.

У вересні та жовтні 2007 року за даними СПОВ відсутнє нарахування заробітної плати, а отже немає і страхового стажу.

З 01 листопада по 31 грудня 2007 року = 0 років 2 місяці 0 днів.

У 2008 році відповідно до довідки від 12 квітня 2010 року № 427 заявник відпрацював 231 зміну. 231:21.2 = 0 років 10 місяців 19 днів за Списком №1, з урахуванням даних СПОВ стаж за Списком №1 обчислений наступним чином: з 01 січня по 19 червня 2008 року = 0 років 5 місяців 19 днів.

До загального страхового стажу враховано з 20 по 29 червня 2008 року (в червні відпрацював 29 днів за даними СПОВ).

З 01 липня по 30 листопада 2008 року = 0 років 5 місяців 0 днів.

Отже, в підсумку за 2008 рік стаж за Списком №1 становить: 0 років 5 місяців 19 дні + 0 років 5 місяців 0 днів = 0 років 10 місяців 19 днів.

У 2009 році відповідно до вищевказаної довідки відпрацював 183 зміни (183/21,2 = 0 років 8 місяців 13 днів).

З 01 січня по 31 травня 2009 року = 0 років 5 місяців 0 днів.

З 26 жовтня по 31 грудня 2009 року = 0 років 2 місяці 6 днів (обчислено з 26 жовтня 2009 року відповідно до проведеної в черговий раз атестації робочих місць). У 2010 році відповідно до довідки від 12 квітня 2010 року № 427 та довідки від 06 грудня 2013 № 837 заявник відпрацював 36 та 132 зміни. 168:21,2 = 0 років 7 місяців 20 днів з 01 січня по 15 лютого 2010 року = 0 років 1 місяць 15 днів.

До загального страхового стажу зараховано період з 16 лютого по 11 квітня 2010 року, з 12 квітня по 16 листопада 2010 року = 0 років 7 місяців 5 днів (з врахуванням 1 місяця до підрахунку пільгового стажу у зв'язку з перебуванням у відпустці з вини підприємства). 0 років 1 місяць 15 днів + 0 років 7 місяців 5 днів = 0 років 8 місяців 20 днів.

До загального страхового стажу зараховано період з 17 листопада апо 31 грудня 2010 року.

У 2011 році відповідно до довідки від 06 грудня 2013 № 837 та від 24 червня 2015 № 495 заявник відпрацював 178 змін. 178:21.2 = 0 років 8 місяців 8 днів.

З 01 січня по 08 жовтня 2011 року = 0 років 9 місяців 8 днів (з врахуванням 1 місяця до підрахунку пільгового стажу у зв'язку з перебуванням у відпустці з вини підприємства).

До загального страхового стажу зараховано період з 09 жовтня по 30 листопада 2011 року та з 01 по 31 грудня 2011 року.

У 2012 році відповідно до довідки від 06 грудня 2013 року №837 та від 24 червня 2015 року №495, заявник відпрацював 217 змін. 217: 21,2 = 0 років 10 місяців 5 днів.

З 01 січня по 05 грудня 2012 року = 0 років 11 місяців 5 днів ( з врахуванням 1 місяця до підрахунку пільгового стажу у зв'язку з перебуванням у відпустці з вини підприємства).

До загального страхового стажу враховано період з 06 по 31 грудня 2012 року, у 2013 році відповідно до довідки 06 грудня 2013 року № 837 та від 24 червня 2015 року №495 заявник відпрацював 249 змін. 249: 21.2 = 0 років 11 місяців 16 днів.

З 01 січня 2013 року по 16 грудня 2013 року = 0 років 11 місяціва 16 днів.

До загального страхового стажу враховано період з 17 по 31 грудня 2013 року.

У 2014 році відповідно до довідки від 24 червня 2015 року №495, заявник відпрацював 247 змін. 247 : 21,2 = 0 років 11 місяців 14 днів.

З 01 січня по 14 грудня 2014 року = 0 років 11 місяців 14 дні.

До загального страхового стажу враховано період з 15 по 31 грудня 2014 року. У 2015 році відповідно до довідки від 24 червня 2015 року №495 заявник відпрацював 106 змін. 106:21.2= 0 років 5 місяців 0 днів. з 01 червня 2015 по 31 травня 2016 року = 0 років 5 місяців 0 днів.

До загального страхового стажу враховано період з 01 по 09 червня 2015 року.

Отже, загальний пільговий стаж складає 14 років 3 місяці 16 днів з урахуванням чинних нормативно правових актів.

Відповідачем не включено в пільговий страховий стаж роботи позивача 4 місяці 25 днів з 01 червня по 25 жовтня 2009 року через те, що попередня атестація підприємства проведена 01 червня 2004 року наказ №31-р, чергова атестація проведена через 5 років, тобто 01 червня 2009 року, проте фактично атестація була проведена 26 жовтня 2009 року, наказ №19-р(т. 1, а.с.88,89).

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (637-93-п) затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (z1451-05) затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 (z1451-05) ; далі - Порядок № 383).

Пунктом 2 Порядку № 383 визначено, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Пунктом 3 Порядку № 383 визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні (пункт 7 Порядку № 383).

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442 (442-92-п) (далі Порядок № 442, постанова № 442 відповідно) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку № 383 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її несвоєчасне проведення або неповне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування періоду де атестація не проводилася до пільгового стажу відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

У справі, яка розглядається суди встановили, що чергова атестація робочих місць на підприємстві була проведена 26 жовтня 2009 року, а попередня 01 червня 2004 року, позивач в період з 01 червня 2009 року по 26 жовтня 2009 року працював на посаді кріпильник по 3-му розряду з підземною тарифною ставкою гірничої дільниці №1, яка віднесена до переліку робіт, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, відтак, період з 01 червня 2009 року по 26 жовтня 2009 року має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації, проведеної 01 червня 2004 року.

За таких обставин, на думку колегії суддів, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.