Про стягнення збитків - Текст документа - Юридический Харьков плюс

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитківза заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2013 року,

У квітні 2013 року Харківська міська рада звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2005 року ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення загальною площею S_1 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з рішенням Харківської міської ради від 29 квітня 2009 року НОМЕР_1 ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею S_2 га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд. Цим рішенням ОСОБА_1 зобов'язано не пізніше ніж у місячний термін з дня прийняття такого рішення звернутися до управління земельних відносин департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договору оренди землі й у чотиримісячний термін з дня прийняття цього рішення оформити договори оренди землі. Однак, як зазначила Харківська міська рада, ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, станом на 12 жовтня 2012 року документи, які посвідчують його право користування наданою в оренду земельною ділянкою, не оформив; при цьому уповноваженими посадовими особами управління земельних відносин Харківської міської ради встановлено, що земельна ділянка площею S_2 га використовується орендарем для обслуговування нежитлової будівлі під магазини продовольчих товарів. На думку позивача, використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ).

Посилаючись на те, що внаслідок використання земельної ділянки без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, власнику земельної ділянки завдано збитки, Харківська міська рада просила суд стягнути з ОСОБА_1 373 817 (триста сімдесят три тисячі вісімсот сімнадцять) грн 04 коп. у рахунок відшкодування завданих збитків.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2013 року в задоволенні позовних вимог Харківської міської ради відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської областівід 9 жовтня 2013 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2013 рокускасовано,ухвалено нове рішення, яким позов Харківської міської радизадоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради 327 765 (триста двадцять сім тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн 68 коп.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської областівід 9 жовтня 2013 року у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

У січні 2014 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2013 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції статті 22, частини четвертої статті 623, статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) та статей 124-126, 156, 157, частини першої статті 188 ЗК України, унаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах.

У зв'язку із цим ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2013 року й ухвалити нове судове рішення.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2014 року вказану справу допущено до провадження Верховного Суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За змістом статті 360-5 ЦПК України (1618-15) Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою перегляду справи, не підтвердилися.

Судами під час розгляду справи встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 24 грудня 2003 року НОМЕР_2 ОСОБА_1 надано дозвіл на переведення будинку по АДРЕСА_1 до нежитлового фонду та розміщення реконструйованого приміщення під майстерню та магазин непродовольчих товарів.

На підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2005 року ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення загальною площею S_1 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням від 29 квітня 2009 року НОМЕР_1 Харківська міська рада надала ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку загальною площею S_2 га, яка розташована за адресою:АДРЕСА_1, для обслуговування нежитлової будівлі (літ. "А-1") на строк до 1 квітня 2014 року.

Відповідно до акта обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, складеного 12 жовтня 2012 року уповноваженими особами управління земельних відносин Харківської міської ради, земельна ділянка загальною площею S_2 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, використовується ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі під магазини непродовольчих товарів. Право користування зазначеною земельною ділянкою ОСОБА_1 не оформлене.

17 жовтня 2012 року комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам складено акт, яким визнано не одержаний Харківською міською радою дохід у сумі 373 817 (триста сімдесят три тисячі вісімсот сімнадцять) грн 04 коп. збитками, які нанесені ОСОБА_1 міський раді використанням земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою відповідно до закону.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17 жовтня 2012 року НОМЕР_3 затверджено акт від 17 жовтня 2012 року НОМЕР_4 про визначення збитків у розмірі 373 817 (триста сімдесят три тисячі вісімсот сімнадцять) грн 04 коп.

14 листопада 2012 року на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про добровільне відшкодування збитків.

Відмовляючи Харківській міській раді в задоволенні її позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено наявність вини ОСОБА_1 у неукладенні договору оренди, у зв'язку з чим відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою й майновою шкодою, що давало б підстави для покладення на ОСОБА_1 відповідальності шляхом стягнення збитків (упущеної вигоди).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову Харківської міської ради, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач довів наявність правових підстав для захисту його прав як власника земельної ділянки шляхом стягнення з ОСОБА_1 збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відмовляючи у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 9 жовтня 2013 року, суд касаційної інстанції зазначив, що доводи касаційної скарги, додані до неї матеріали, зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення судом норм процесуального права під час його ухвалення.

ОСОБА_1 зазначає, що суд касаційної інстанції під час розгляду більш ніж двох справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Для прикладу заявник надав постанови Вищого господарського суду України від 28 травня 2012 року та від 16 жовтня 2012 року.

Скасовуючи постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2012 року й залишаючи без змін рішення господарського суду Харківської області від 16 грудня 2011 року, яким відмовлено в задоволенні позову Харківської міської ради до закритого акціонерного товариства "Зірка України" (далі - ЗАТ "Зірка України"), треті особи: Головне управління Держкомзему в Харківській області, управління земельних відносин Харківської міської ради, відкрите акціонерне товариство "Харківський "Водоканалпроект", про стягнення збитків, Вищий господарський суд України в постанові від 28 травня 2012 року зазначив, що для застосування такого способу відповідальності, як упущена вигода, слід установити наявність у діях винної особи всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення та ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України. Оскільки Харківською міською радою не доведено, що договір оренди земельної ділянки не укладений з вини ЗАТ "Зірка України" унаслідок його бездіяльності, то відсутня протиправна поведінка товариства та причинний зв'язок між протиправною поведінкою й майновою шкодою у вигляді неотриманого доходу, у зв'язку із чим відсутні підстави для покладення на ЗАТ "Зірка України" відповідальності відшкодувати збитки у вигляді упущеної вигоди.

Приймаючи постанову від 16 жовтня 2012 року про залишення без змін постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2012 року, якою залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 23 листопада 2011 року про відмову в задоволенні позову Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Харківської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест - Регіон" (далі - ТОВ "Інвест - Регіон"), треті особи: управління земельних ресурсів департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, Головне управління Держкомзему у Харківській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Рентойл", закрите акціонерне товариство "Спецбудмонтаж", про стягнення збитків, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено протиправної поведінки ТОВ "Інвест - Регіон" у неукладенні договору оренди земельної ділянки, завдання збитків (упущеної вигоди) та їх розмір, причинного зв'язку між протиправною поведінкою ТОВ "Інвест - Регіон" і збитками.

Урішенні, якепереглядається, установлено, що внаслідок неукладення між сторонами договору оренди землі власнику земельної ділянки заподіяно збитки у вигляді упущеної вигоди.

Отже, судами встановлені різні обставини справи, що не є неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права.

Ураховуючи викладене, Верховним Судом України не встановлено,що судами касаційної інстанції неоднаково застосовано одну і ту саму норму матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За таких обставин підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 та скасування ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2013 року відсутні.

Керуючись статтями 355, 360-3, 360-5 ЦПК України (1618-15) , судовіпалатиу цивільних та господарських справахВерховного Суду України

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2013 рокувідмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України (1618-15) .