ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2014 року
м. Київ
     Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого                    Яреми А.Г.,
суддів:                        Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І.,
                               Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,
                               Патрюка М.В., Сеніна Ю.Л., 
                               Сімоненко В.М., -
розглянувши в судовому засіданні справу за клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю "Разелев-Ком" про поновлення строку та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду за заявою відкритого акціонерного товариства "Силові машини - ЗТЛ, ЛМЗ, Електросила, Енергомашекспорт" про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2010 року товариствоз обмеженою відповідальністю "Разелев-Ком" (далі - ТОВ "Разелев-Ком") звернулося до суду з клопотанням про поновлення строку та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 9 лютого 2006 року про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Силові машини - ЗТЛ, ЛМЗ, Електросила, Енергомашекспорт" (далі - ВАТ "Силові машини") на користь ТОВ "Разелев-Ком" 12 млн доларів США, посилаючись на те, що зазначене рішення набрало чинності, боржником добровільно сплачено в рахунок часткового погашення боргу 5 999 977, 62 доларів США, строк виконання рішення переривався частковимйого виконанням та тим, що виконавчий документ знаходився у відділі Департаменту з виконання Міністерства юстиції Республіки Молдова, а також на те, що лише після спливу трирічного строку на пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання їм стало відомо, що майно відповідача знаходиться на території України.
ТОВ "Разелев-Ком" просило поновити строк та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 9 лютого 2006 року у справі НОМЕР_1.
Судами справа розглядалась неодноразово.
Останньою ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2013 року в задоволенні клопотання ТОВ "Разелев-Ком"відмовлено.
Ухвалами Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2013 року ухвалу суду першої інстанції від 14 лютого 2013 року скасовано, постановлено нові ухвали, якими поновлено ТОВ "Разелев-Ком" строк на пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання на території України, визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 9 лютого 2006 року, постановлено стягнути з ВАТ "Силові машини" на користь ТОВ "Разелев-Ком" 47 956 178, 88 грн (еквівалент 6 000 022,38 доларів США).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2013 року касаційну скаргу ВАТ "Силові машини" відхилено, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2013 року залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві ВАТ "Силові машини"просить скасувати ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2013 року та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 22, 23 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ).
На підтвердження своїх доводів ВАТ "Силові машини" наводить ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2011 року, від 30 листопада 2011 року, від 7 грудня 2011 року та від 26 грудня 2012 року й ухвали Верховного Суду України від 5 жовтня 2009 року та від 24 листопада 2010 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2014 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ "Разелев-Ком" та ВАТ "Силові машини", перевіривши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнає,що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі статтею 355 ЦПК України (1618-15) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Судами під час розгляду справи встановлено, що рішенням Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 9 лютого 2006 року, залишеним без змін рішенням Вищої Судової Палати Республіки Молдова від 1 червня 2006 року, постановлено стягнути з ВАТ "Силові машини" на користь ТОВ "Разелев-Ком" 12 млн доларів США. Боржник добровільно частково виконав рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 9 лютого 2006 року. У зв'язку із знаходженням виконавчого листа у справі НОМЕР_1 у період з 1 грудня 2008 року до 13 липня 2009 року на виконанні в Департаменті Міністерства юстиції Республіки Молдова ТОВ "Разелев-Ком" не мало можливості здійснювати дії з примусового виконання рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 9 лютого 2006 року на території України. У 2010 році ТОВ "Разелев-Ком" дізналося про те, що майно боржника знаходиться на території України, отримавши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "Разелев-Ком"та постановляючи ухвалу про поновлення строку на пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання на території України, апеляційний суд виходив із того, що причини пропуску зазначеного строку є поважними, ураховуючи факти знаходження в період з 1 грудня 2008 року до 13 липня 2009 року виконавчого листа у виконавчій службі Міністерства юстиції Республіки Молдова, а також отримання лише у 2010 році відомостей про знаходження майна боржника на території України.
Проте зміст наданих для порівняння ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2011 року, від 30 листопада 2011 року, від 7 грудня 2011 року та від 26 грудня 2012 року й ухвал Верховного Суду України від 5 жовтня 2009 року та від 24 листопада 2010 року, їх порівняння із судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Посилання в заяві на неоднакове застосування судами касаційної інстанції вимог статті 390 ЦПК України (1618-15) , якою визначені умови визнання та бвиконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню, не можна визнати обґрунтованим, оскільки наведена норма передбачає як допуск до виконання, так і відмову в цьому, залежно від установлених судом обставин. Задовольняючи заяву, суди не посилалися та не застосовували норми статей 22, 23 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 360-5 ЦПК України (1618-15) Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
Керуючись статтею 360-3 ЦПК України (1618-15) , Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а :
У задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Силові машини - ЗТЛ, ЛМЗ, Електросила, Енергомашекспорт" про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2013 року відмовити.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України (1618-15) .
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Л.І. Григор'єва
В.І. Гуменюк
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук
М.В. Патрюк
Ю.Л. Сенін
В.М. Сімоненко