Про зобов'язання здійснити перерахунок призначених щомісячних страхових виплат - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області, третя особа - публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Павлоградвугілля», про зобов'язання здійснити перерахунок призначених щомісячних страхових виплат за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2013 року,

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом довідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області (далі - Відділення) про зобов'язання здійснити перерахунок призначених щомісячних страхових виплат.

Зазначала, що перебувала в трудових відносинах із виробничим структурним підрозділом «Шахта «Степова» відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля». ІНФОРМАЦІЯ_1 була звільнена з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. За час роботи отримала професійне захворювання.

Згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) від 21 вересня 2009 року їй встановлено 60 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, у зв'язку із чим постановою Відділення від 6 жовтня 2009 року призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 898 грн 96 коп.

Посилаючись на те, що розрахунок коефіцієнта заробітної плати, який ураховується при призначенні страхових виплат,проведено Відділенням із порушенням вимог пункту 12 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (1266-2001-п) , унаслідок чого їй неправильно встановлено щомісячну страхову виплату, просила визначити розмір середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат у зв'язку з утратою професійної працездатності на рівні 1 568 грн 80 коп. і зобов'язати Відділення здійснити перерахунок призначених страхових виплат виходячи з указаного розміру середньої заробітної плати та сплатити недоплачену суму страхових виплат.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2013 року відмовлено ОСОБА_1у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2013 року ОСОБА_1порушує питання про скасування зазначеної ухвали та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 12 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (1266-2001-п) , що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1надала ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2013 року та від 6 лютого 2013 року, в яких, на її думку, по-іншому застосовано зазначену правову норму.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2014 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відділення, третя особа - публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Павлоградвугілля», про зобов'язання здійснити перерахунок призначених щомісячних страхових виплат допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V ЦПК України (1618-15) .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_1доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом статті 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1перебувала в трудових відносинах із виробничим структурним підрозділом «Шахта «Степова» відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1звільнено з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.

За час роботи вона отримала професійне захворювання.

Згідно з висновком МСЕК від 21 вересня 2009 року їй встановлено 60 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.

Постановою Відділення від 6 жовтня 2009 року ОСОБА_1 призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 898 грн 96 коп.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що страхові виплати призначені їй на підставі довідки про розмір її середньої заробітної плати, виданої роботодавцем на запит Відділення за зазначений у ньому період, виходячи з кількості днів за повний календарний місяць у розрахунковому періоді, та дійшов висновку про те, що розрахунок щомісячних страхових виплатвідповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (1266-2001-п) , у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Разом із тим в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2013 року та від 6 лютого 2013 року, які надані заявником як приклад, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки з дня звільнення особи з роботи, з якою пов'язане професійне захворювання, минуло більше року, при обчисленні заробітної плати в розрахунковому періоді відповідно до пункту 12 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (1266-2001-п) , у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, для розрахунку щомісячних страхових виплат слід враховувати кількість фактично відпрацьованого часу працівника, а не кількість днів за повний календарний місяць.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме пункту 12 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (1266-2001-п) , у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаної норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

За змістом пункту 12 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (1266-2001-п) , у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, у разі, коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що провадиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У разі, якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується не за місяць, а пропорційно кількості днів, фактично відпрацьованих застрахованою особою в зазначеному місяці, виходячи із числа робочих днів, обчислених у середньому за рік (21,0).

Крім того, відповідно до пунктів 25, 26 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (1266-2001-п) , довідка про середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески, для розрахунку страхових виплат складається за формою згідно з додатками 2-6. Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду України та базою даних ДПА України.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам, з дня звільнення яких з роботи, з якою пов'язане професійне захворювання, минуло більше року та які працювали неповний календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням із роботи пропорційно кількості днів, фактично відпрацьованих застрахованими особами в зазначеному місяці, з урахуванням її коригування, що проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Саме з такого розуміння зазначених норм матеріального права виходив суд касаційної інстанції, постановляючи ухвали, які надані заявником як приклад неоднакового застосування пункту 12 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (1266-2001-п) , у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув і, установивши, що з дня звільнення застрахованої особи з роботи, з якою пов'язане професійне захворювання, минуло більше року та що у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць, дійшов помилкового висновку про відповідність розрахунку призначення ОСОБА_1щомісячної страхової виплати, без урахування фактично відпрацьованих днів, вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (1266-2001-п) , у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, і про достовірність відомостей, зазначених у довідці про середню заробітну плату ОСОБА_1, що видана підприємством, на якому вона працювала.

Таким чином, судове рішення суду касаційної інстанції в справі, яка переглядається Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, є незаконним, що відповідно до статті 360-4 ЦПК України є підставою для його скасування.

Керуючисьпунктом 1 частини першої статті 355, пунктом1 частини першоїстатті 360-3, частиною першоюстатті 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах ВерховногоСудуУкраїни

Заяву ОСОБА_1про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2013 року задовольнити.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2013 рокускасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

у справі № 6-8цс14

Для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам, з дня звільнення яких з роботи, з якою пов'язане професійне захворювання, минуло більше року та які працювали неповний календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням із роботи пропорційно кількості днів, фактично відпрацьованих застрахованими особами в зазначеному місяці, з урахуванням її коригування, що проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.