Про захист честі, гідності й ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція Житомир Інфо» про захист честі, гідності й ділової репутації та відшкодування моральної шкоди за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2013 року,

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що 3 березня 2012 року в мережі Інтернет на веб-сайті www.zhitomir.іhfo, власником якого є відповідач, було розміщено інформацію під назвою «Конфлікт у селищній раді Житомирського району: депутати хочуть звільнити селищного голову». У коментарях до неї в березні 2012 року під іменем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розміщено інформацію, яка за своїм змістом порушує її права, свободи, ганьбить її честь, гідність, ділову репутацію.

Позивачка просила визнати недостовірними зазначені відомості відносно неї, зобов'язати відповідача вибачитись перед нею за розповсюдження недостовірної інформації шляхом розміщення на веб-сайті www.zhitomir.іhfo відповідного повідомлення та вилучити з веб-сайту зазначену інформацію, яка порочить її честь, гідність та ділову репутацію, а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь 22 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 14 червня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження в указаній справі на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2013 року ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали суду касаційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, - неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2013 року, постановлену відносно ОСОБА_5, про яку йдеться в тих самих коментарях, аналогічний позов якої було задоволено.

ОСОБА_1 указує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення у справі, яка переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в наданих для прикладу судових рішеннях, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «Рекламна агенція Житомир Інфо» ОСОБА_6, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом (1618-15) .

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної й касаційної інстанцій, виходив із того, що інформація, яка розміщена на зазначеному веб-сайті, та висловлювання в коментарях до неї відносно ОСОБА_1 носять характер оціночних суджень, що виключає можливість доведення її правдивості.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2013 року, постановленої у справі з подібних правовідносин, на яку як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права посилається у своїй заяві заявниця, судом, на відміну від справи, яка переглядається, установлено, що інформація, яка розміщена на веб-сайті, є недостовірною, негативною та такою, що ганьбить честь і гідність позивачки ОСОБА_5.

Отже, у зазначених справах суд, оцінивши наявні у справах докази, дійшов протилежних висновків про достовірність поширеної інформації та ухвалив протилежні рішення щодо заявлених позивачами подібних позовних вимог.

Доводи ОСОБА_1 у заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2013 року зводяться до переоцінки поширеної відносно неї інформації й незгоди з висновками суду в цій частині. Усупереч вимогам ст. 355 ЦПК України заява взагалі не містить доводів щодо норм матеріального права, які б були неоднаково застосовані, та в чому полягає їх неоднаковість.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_1 обґрунтованою підстав немає.

Відповідно до ст. 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись п. 1 ст. 355, п. 2 ч. 1 ст. 360-3, ч. 1 ст. 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви ОСОБА_1відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.