Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Григор'євої Л.І., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Онопенка В.В., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., -

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа», треті особи - державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарант-Система», про відшкодування моральної шкоди,

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа» (далі - Кримське ДАП «Універсал-Авіа»), треті особи - державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - ДАТ «Чорноморнафтогаз»), закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарант-Система» (далі - ЗАТ «СК «Гарант-Система»), про відшкодування моральної шкоди в сумі 500 000,00 грн, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання посадки гелікоптером, який належить Кримському ДАП «Унверсал-Авіа», на морську бурову установку «Таврида», власником якої є ДАТ «Чорноморнафтогаз», сталася авіаційна подія, унаслідок якої загинув її батько ОСОБА_2, який перебував в трудових правовідносинах із ДАТ «Чорноморнафтогаз» і знаходився на борту гелікоптера. У зв'язку із тим, що вказана авіаційна подія сталась з вини екіпажу гелікоптера, який є джерелом підвищеної небезпеки, просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 500 000,00 гривень, посилаючись на ст. ст. 23, 1167, 1168, 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду АР Крим від 13 липня 2011 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2011 року зазначені судові рішення залишено без змін.

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2011 року з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України (1618-15) ), посилаючись на неоднакове застосування положень ст. ст. 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України й ст. ст. 173, 237-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ) у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Позивач просить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2011 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 подала копію судового рішення касаційної інстанції від 5 вересня 2011 року й постанову Верховного Суду України від 5 березня 2012 року, в яких, на її думку, по-іншому, ніж у справі, що переглядається, застосовано положення ст. ст. 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України й ст. ст. 173, 237-1 КЗпП України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи викладені в заяві ОСОБА_1 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання трудових обов'язків на виробництві ДАТ «Чорноморнафтогаз» на гелікоптері Кримського ДАП «Унверсал-Авіа» трагічно загинув батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 Згідно із заявкою від 27 квітня 2008 року виконувався рейс з перевезення вахтового персоналу ДАТ «Чорноморнафтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за маршрутом Ярилчаг - самопідйомна плавуча бурова установка «Таврида», яка належить ДАТ «Чорноморнафтогаз», з метою заміни вахтової бригади на буровій установці. Під час посадки на самопідйомну плавучу бурову установку «Таврида» сталася катастрофа гелікоптера, внаслідок якої загинуло 3 члени екіпажу та 17 пасажирів. Посадку виконував не підготовлений до польотів на морські бурові установки екіпаж при силі вітру більше допустимого.

Родина загиблого отримала від ДАТ «Чорноморнафтогаз» виплату на поховання й установлення пам'ятника. Дружина загиблого ОСОБА_3 отримала від ЗАТ «СК «Гарант-Система» страхову виплату в розмірі 100 000,00 грн. Виплати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України носили компенсаційний характер.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної і касаційної інстанцій, виходив із того, що правовідносини виникли з приводу нещасного випадку на виробництві. ДАТ «Чорноморнафтогаз», Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та ЗАТ «СК «Гарант-Система» компенсовано сім'ї загиблого матеріальну та немайнову шкоду відповідно до чинного законодавства. Між ОСОБА_2 та Кримським ДАП «Універсал-Авіа» договірних відносин не існувало, ЗАТ «СК «Гарант-Система» повністю виконало зобов'язання, пов'язані з авіаційним страхуванням.

Проте з висновками судів попередніх інстанцій Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України погодитися не може, оскільки гелікоптер є джерелом підвищеної небезпеки, який належить Кримському ДАП «Універсал-Авіа», тому останній має відшкодувати позивачці моральну шкоду, завдану загибеллю її батька унаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоду завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'ю.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У справі, яка переглядається, поза увагою судів залишився той факт, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - гелікоптера, власником якого є Кримський ДАП «Універсал-Авіа», тому останній зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану смертю батька, незалежно від своєї вини.

У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року в аналогічній справі, на яку посилається ОСОБА_1, наведено аналогічну позицію щодо відшкодування завданої моральної шкоди.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2011 року підлягає задоволенню за наявності підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 355, 360-3, 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2011 року задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2011 року скасувати, а справу передати на новий касаційний розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.