ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2011 року м. Київ
( Додатково див. рішення апеляційного суду Київської області (rs11302213) )
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Луспеника Д.Д., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" на рішення апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра", третя особа – виконуючий обов’язки директора філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк (далі – ВАТ КБ) "Надра", про зміну формулювання причини звільнення та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 16 квітня 2007 року на підставі наказу № 578-п філії ВАТ КБ "Надра" його призначено на посаду менеджера по роботі з фізичними особами відділення № 69. Згідно наказу № 1402-п філії ВАТ КБ "Надра" від 3 вересня 2009 року його переведено на посаду менеджера по роботі з фізичними особами відділення № 42 ВАТ КБ "Надра", а наказом № 30-п від 29 січня 2010 року - звільнено з указаної посади на підставі вимог п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ) за прогул без поважних причин.
Посилаючись на те, що його звільнення є незаконним, так як станом на 14 січня 2010 року у трудових відносинах з відповідачем не перебував, розірвавши трудовий договір з власної ініціативи на підставі поданої заяви й попередивши відповідача про звільнення за 14 календарних днів, та, крім того, вказаними вище діями відповідача йому було завдано моральних страждань, просив визнати формулювання причини його звільнення з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин - неправильним та таким, що не відповідає чинному законодавству, й змінити формулювання причини звільнення, вказавши – "звільнити з роботи за власним бажанням на підставі вимог ст. 38 КЗпП України", та стягнути на його користь 5 тис. грн. моральної шкоди.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2010 року рішення місцевого суду скасовано й ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_4 у наказі № 30-п ВАТ КБ "Надра" від 29 січня 2010 року зі "звільнений за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України" на "звільнений за власним бажанням на підставі вимог ст. 38 КЗпП України". У решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі ВАТ КБ "Надра" просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Д.Д. Луспеник
Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко