ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     У Х В А Л А
 
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     20 грудня  2005 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     Головуючого  -  судді  Сіроша М.В.
     Суддів  -  Бутенка В.I., Гончар Л.Я., Панченка  О.I.,  Чалого
С.Я.,
     при секретарі  -  Єфімовій В.В.,
     розглянувши  у  судовому  засіданні   справу  за   касаційною 
скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва  від
09.07.2003  року  та  ухвалу  колегії  суддів  судової  палати   у
цивільних справах апеляційного суду м. Києва від  13.10.2003  року
по справі за скаргою ОСОБА_1 на  бездіяльність  Голови  Верховного
Суду України,
 
                       В С Т А Н О В И Л А:
     В червні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду  зі  скаргою  на
бездіяльність Голови Верховного Суду України, в якій зазначено, що
21.04.2003 року  він  надіслав  на  ім'я  Голови  Верховного  Суду
України запит з питань щодо розгляду у  суді  цивільних  справ  та
позиції у них суддів. 15 травня 2003 року йому з  Верховного  Суду
України надіслана  відповідь  за  підписом  начальника  управління
забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах, в якій
зазначено, що при розгляді  звернень  громадян  суд  керується  не
Законом    України     "Про     інформацію"     ( 2657-12 ) (2657-12)
        ,     а
цивільно-процесуальним кодексом ( 435-15 ) (435-15)
         та Законом України "Про
судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
          ,  які  не  передбачають  надання
консультацій та роз'яснень з правових питань не  судовим  органам.
Тому вважає, що така бездіяльність з боку Голови  Верховного  Суду
України є порушенням його прав передбачених Конституцією  України,
Законом України "Про інформацію" ( 2657-12 ) (2657-12)
        . Просить  зобов'язати
Голову Верховного Суду України надати негайну  відповідь  на  його
запит від 21.04.2003 року.
     Рішенням Печерського районного суд м. Києва від 09 липня 2003
року  в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
     Ухвалою колегії суддів судової  палати  в  цивільних  справах
апеляційного суду м. Києва від 13.10.2003 року  апеляційна  скарга
ОСОБА_1 відхилена, а рішення суду залишено без змін.
     Не  погоджуючись  з  зазначеними  вище  судовими   рішеннями,
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України,
в якій просить скасувати оскаржувані судові  рішення,  посилаючись
на неправильне застосування норм  матеріального  і  процесуального
права і постановити нове рішення, яким повністю задовольнити  його
скаргу.
     Заслухавши доповідь судді,  дослідивши  матеріали  справи  та
перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія  суддів  вважає,  що
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Відповідно до ст. 224 Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
     Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, суди вірно виходили
з того,  що  звернення  заявника  стосується  розгляду  конкретних
судових справ, які  розглядалися  у  Верховному  Суді  України,  і
відповідно до вимог ст. 12  Закону  України  "Про  статус  суддів"
( 2862-12 ) (2862-12)
        , ст. 37 Закону України "Про  інформацію"  ( 2657-12 ) (2657-12)
        ,
ст. 19 Закону України  "Про  звернення  громадян  ( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
          ,
Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
         , ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         та інструкції з діловодства у Верховному Суді України,
ОСОБА_1 правомірно було відмовлено в задоволенні скарги.
     Судом першої інстанції було правильно зроблено висновок  щодо
відсутності бездіяльності Голови Верховного Суду України, оскільки
відповідно  до  Закону   України   "   Про   звернення   громадян"
( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
         йому було надано відповідь на запит.
     Висновки суду першої та  апеляційної  інстанції  відповідають
обставинам справи,  наданим  доказам  та  нормам  матеріального  і
процесуального закону.
     Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
     За таких обставин підстав для скасування  судових  рішень  не
вбачається, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
     Керуючись ст. ст.  220,  221,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія  суддів
Вищого адміністративного суду України,
     У Х В А Л И Л А :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а  ухвалу
Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2003 року та  ухвалу
колегії суддів судової палати  у  цивільних  справах  апеляційного
суду м. Києва від 13.10.2003 року -  без змін.
     Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
     Судді