804/3584/17 Про визнання протиправною бездіяльність Департаменту ДВС щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору, визнання протиправними та скасування постанови про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, зобов'язання Департаменту ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження - 25.10.2018 Прийняття

касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року (головуючий суддя - Прудник С.В., судді - Голобутовський Р.З., Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Білак С.В., судді - Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь"

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (далі - ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС), в якому просило: - визнати протиправною бездіяльність Департаменту ДВС щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 52808592 щодо стягнення виконавчого збору; - визнати протиправними та скасувати постанови: про арешт коштів боржника від 03.11.2016 р., про арешт коштів боржника від 23.11.2016 р., про арешт майна боржника від 23.11.2016 р.; - зобов'язати Департамент ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 52808592.

2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" зазначило, що на підставі виконавчого листа Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2016 року № 202/5839/15-ц відповідачем відкрито виконавче провадження №50492477 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" на користь компанії "DALMOND TRADE HOUSE LTD" (Республіка Кіпр) суми боргу у розмірі 1 465 398,77 доларів США, що еквівалентно 35 000 545,52 грн. У зв'язку з невиконанням в добровільному порядку вказаного виконавчого документа, відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3500054,55 грн. Постановою Департаменту ДВС від 03.11.2016 р. відкрито виконавче провадження № 52808592 щодо стягнення з позивача виконавчого збору. Також в рамках вказаного виконавчого провадження відповідачем винесено постанови: про арешт коштів боржника від 03.11.2016 р., про арешт коштів боржника від 23.11.2016 р., про арешт майна боржника від 23.11.2016 р. Проте ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2016 року виконавчий лист № 202/5839/15-ц від 01.03.2016 року, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, визнаний таким, що не підлягає виконанню. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 р. у справі № 804/8268/16 визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.11.2016 р. про відкриття виконавчого провадження. Отже наслідком визнання виконавчого листа № 202/5839/15-ц від 01.03.2016 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, таким, що не підлягає виконанню, має бути закінчення виконавчого провадження, що відповідачем не здійснено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту ДВС щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №52808592 щодо стягнення виконавчого збору. Зобов'язано Департамент ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження №52808592. Визнано протиправними та скасовано постанови: про арешт коштів боржника від 03.11.2016 р., про арешт коштів боржника від 23.11.2016 р., про арешт майна боржника від 23.11.2016 р., що винесені в рамках виконавчого провадження №52808592. Зобов'язано Департамент ДВС подати звіт про виконання судового рішення в десятиденний строк з дати набрання законної сили постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/3584/17.

4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 р. у справі №804/8268/16 постанова відповідача від 03.11.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52808592 визнана протиправною та скасована, таке виконавче провадження підлягає закінченню. Крім того, судом враховано, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2016 року, яка набрала законної сили 05.12.2016 року, виконавчий лист № 202/5839/15-ц від 01.03.2016 року, за яким відкрито виконавче провадження № 50492477, в рамках якого винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.03.2016 р., визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.

6. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

7. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, зазначив, що в силу приписів пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа №202/5839/15-ц від 01.03.2016 року, підлягає закінченню. Враховуючи скасування судом постанови про відкриття виконавчого провадження №52808592, отже і фактичну відсутність відкритого виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 23.03.2016 року, та беручи до уваги встановлення судами протиправної бездіяльності відповідача щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №52808592 щодо стягнення виконавчого збору, суд погодився з тим, що постанови про арешт коштів боржника від 03.11.2016 року, про арешт коштів боржника від 23.11.2016 року, про арешт майна боржника від 23.11.2016 року, винесені в рамках виконавчого провадження №52808592, є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. Департамент ДВС (далі - скаржник) у жовтні 2017 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року.

9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.

10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що наявність судового рішення про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №52808592 від 03.11.2016р. не є підставою для закінчення виконавчого провадження в порядку ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". А підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна та коштів боржника передбачені частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

11. Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. На підставі виконавчого листа Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2016р. №202/5839/15-ц Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС постановою від 14.03.2016 року відкрив виконавче провадження №50492477 про стягнення з ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" на користь компанії "DALMOND TRADE HOUSE LTD" (Республіка Кіпр) суми боргу у розмірі 1 465 398,77 доларів США, що еквівалентно 35 000 545,52 грн.

13. 23 березня 2016 року у виконавчому провадженні № 50492477 у зв'язку з невиконанням в добровільному порядку винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3500054,55 грн.

14. На підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3500054,55 грн. 13.11.2016 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС відкрито виконавче провадження №52808592 щодо стягнення з ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" залишку нестягнутої суми виконавчого збору у розмірі 3 140 181,81 грн. та зобов'язано його подати декларацію про доходи та майно боржника.

15. Також у даному виконавчому провадженні винесено: постанову про арешт коштів боржника - ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" від 03.11.2016 р.; постанову про арешт коштів боржника - ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" від 23.11.2016 р.; постанову про арешт майна боржника - ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" від 23.11.2016 р.

16. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2016 року, яка набрала законної сили 05.12.2016 року, виконавчий лист № 202/5839/15-ц від 01.03.2016 року, за яким відкрито виконавче провадження № 50492477, в рамках якого винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.03.2016 року, визнаний таким, що не підлягає виконанню.

17. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 р. у справі № 804/8268/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017р., постанова Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України від 03.11.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52808592 визнана протиправною та скасована.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

18. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження": виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

20. Пункт 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження": виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

21. Частина 2 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження": постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

22. Стаття 40 Закону України "Про виконавче провадження": у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

23. Частина 1 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження": арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

27. З огляду на визнання виконавчого листа Індустріального районного суду м. Дніпропетровська №202/5839/15-ц від 01.03.2016 року таким, що не підлягає виконанню, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження №52808592 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 23.03.2016р. №50492477, оскільки у такому разі виконавчий збір не підлягає стягненню. Своєю чергою відсутність підстав для стягнення виконавчого збору усуває необхідність збереження арешту майна та коштів позивача, як засобу для забезпечення реального виконання рішення.

28. Враховуючи відсутність законної мети втручання у право власності позивача суди дійшли правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

29. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

30. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

31. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.