814/1536/16 Про визнання протиправними дій Національної поліції щодо призначення та проведення атестації, визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії, визнання протиправними та скасування наказу про звільнення з правоохоронних органів, поновлення на посаді в органах поліції та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - 25.10.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді - Борзаниці С. В.,) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (прийняту колегією суддів у складі головуючого судді - Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 23 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому просив:

1.1. визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо видання ним 21.01.2016 року постанови ВП № 48874030 про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу № 812/3980/14 від 28.08.2015 року виданого ОСОБА_1 Луганським окружним адміністративним судом;

1.2. зобов'язати начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову ВП № 48874030 від 21.01.2016 року про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу № 812/3980/14 від 28.08.2015 року виданого ОСОБА_1 Луганським окружним адміністративним судом.

2. Позовна заява мотивована тим, що оскаржувана постанова прийнята з численними порушеннями вимог чинного законодавства про виконавче провадження, є необґрунтованою та безпідставною, оскільки рішення суду, яке було покладено в основу виконавчого провадження, залишається невиконаним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Луганського окружного адміністративного від 28 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Рішення судів мотивовані тим, що у відповідача були наявні підстави для закриття виконавчого провадження, оскільки Головне територіальне управління юстиції у Харківській області на виконання рішення суду надало відповіді на питання, поставлені у зверненні ОСОБА_1В від 29.08.2013 року. Незгода зі змістом такої відповіді є суб'єктивним баченням позивача та не може свідчити про невиконання Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти по справі нове рішення про задоволення позову.

6. Касаційна скарга аргументована тим, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 року, яке знаходилося на виконанні у відповідача, є фактично невиконаним, а тому відповідач, приймаючи оскаржувану постанову про закриття виконавчого провадження, безпідставно застосував статтю 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, касатор зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив його право на судовий захист, оскільки прийняв оскаржувану ухвалу у порядку письмового провадження, проігнорувавши клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року.

8. Верховний Суд ухвалою від 24 жовтня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. 29.09.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кушнір Людмилою Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48874030 за виконавчим листом №812/3980/14, виданого 28.08.2015 Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання відповідача - Головне управління юстиції у Харківській області надати повну відповідь на питання, що викладені у зверненні позивача - ОСОБА_1 від 29.08.2013, а саме: стосовно невиконання арбітражним керуючим Бочаровою О. М. рішення Ленінського районного суду м. Луганська про здійснення виплати йому середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати по день отримання розрахунку; стосовно достовірної виплати йому згідно з протестом прокуратури Московського району м. Харкова нарахованої компенсації із суми заборгованості по заробітній платі у розмірі 4675,20 грн. за лютий-червень 2008 року у листопаді 2011 року, та 3% річних від суми простроченої заборгованості по заробітній платі за 2008-2011 роки у розмірі 490,91 грн. (а. с. 62-63).

11. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Головного управління юстиції у Харківській області та ОСОБА_1 було надіслано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2015, що підтверджується листом від 30 вересня 2015 року №24142-0-26-15/2-83/6 (а. с. 61).

12. 23.11.2015 та 30.12.2015 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Головного управління юстиції у Харківській області були направлені вимоги №83/6 державного виконавця (а. с.68-71).

13. Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України був направлений лист від 29.12.2015 №55006/05.01-22, в якому вказано, що на виконання вимоги №83/6 від 23.11.2015 Головне територіальне управління юстиції у Харківській області надає копію відповіді ОСОБА_1 від 23.12.2015 №55006/05.01-23 (а. с. 72).

14. Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області на адресу ОСОБА_1 була направлена інформація щодо питань, порушених у зверненні від 29.08.2013, що підтверджується листом від 29.12.2015 №55006/05.01-23 (а. с. 73-76). Даний лист отримано ОСОБА_1 04.01.2016 року (а. с. 86).

15. 21 січня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кушнір Людмилою Володимирівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №48874030 за виконавчим листом №812/3980/14, виданого 28.08.2015 Луганським окружним адміністративним судом та встановлено, що листом Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 29.12.2015 №55006/05.01-22 повідомлено відділ про повне, фактичне виконання рішення суду, на підставі якого видано даний виконавчий документ, а також надано до відділу копії документів, що підтверджують факт виконання рішення суду. Таким чином, рішення суду згідно з виконавчим документом фактично виконано в повному обсязі (а. с. 90-91).

16. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Головного управління юстиції у Харківській області та ОСОБА_1 було надіслано копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.01.2016, що підтверджується листом від 21 січня 2016 року №100/6 (а. с. 88).

17. ОСОБА_1 23.02.2016 направив до Голови Державної виконавчої служби України заяву щодо негайного направлення постанови від 21.01.2016 про закінчення виконавчого документу (а. с. 98).

18. Листом №С-2562/2-6 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу ОСОБА_1 було повторно надіслано копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.01.2016 (а. с. 100).

19. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Конституція України (254к/96-ВР) .

20.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) .

21.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (606-14) .

22.1. Стаття 8. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

22.2. Стаття 25. державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

22.3. Частина 1 статті 27. У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

22.4. Стаття 31. Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

22.5. Стаття 49. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи;

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

22.6. Частина 1 статті 50. У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

24. З приводу доводів касатора про неналежне виконання рішення суду Головним управлінням юстиції у Харківський області судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 83/6 від 23.11.2015 Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області надано відповідь від 29.12.2015 № 55006/05.01-22 на ім'я ОСОБА_1 щодо стану виконання рішень про стягнення на його користь заборгованості по заробітній платі та компенсації за її затримку з урахуванням постанови Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 по справі № 812/3980/14.

25. Згідно наданої відповіді встановлено, що "відповідно до відомості на виплату грошей № 9 від 02.11.2011 заборгованість по заробітній платі у сумі 4 675,20 грн. погашена у повному обсязі" та "на підставі протесту прокурора Московського району м. Харкова від 24.05.2012 № 04-25-1904вих/12 арбітражним керуючим Бочаровою О.М. нараховано компенсацію за затримку заробітної плати у розмірі 2 360,99 грн. Зазначену компенсацію, як штрафну санкцію, у відповідності до статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" включено до шостої черги вимог кредиторів."

26. Згідно резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 по справі № 812/3980/14 зобов'язано Головне управління юстиції у Харківській області надати ОСОБА_1 повну відповідь на питання, що викладені у зверненні від 29.08.2013, а саме: стосовно невиконання арбітражним керуючим Бочаровою О.М. рішення Ленінського районного суду м. Луганська про здійснення йому виплати середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати по день отримання розрахунку; стосовно достовірності виплати йому згідно з протестом прокуратури Московського району м. Харкова нарахованої йому компенсації з суми заборгованості по заробітній платі у розмірі 4 675,20 грн. за лютий-червень 2008 року у листопаді 2011 року, та 3% річних від суми простроченої заборгованості по заробітній платі за 2008-2011 роки у розмірі 490,91 грн.

27. Зважаючи на вищезазначені обставини, суди вірно встановили, що Головне управління юстиції у Харківській області виконало рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 по справі № 812/3980/14, що, відповідно до статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

28. Доводи касатора про те, що відповідь Головного управління юстиції у Харківській області, адресовану позивачу, не можна вважати належним виконанням рішення суду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки форма та зміст такої відповіді законодавчо не встановлена, так само, як і не встановлена вона рішенням суду. Така відповідь носить інформаційний характер та відповідає резолютивній частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 по справі № 812/3980/14.

В свою чергу, позивач не обґрунтовує належним чином те, як саме, на його думку, має бути побудований зміст відповіді Головного управління юстиції у Харківській області стосовно невиконання арбітражним керуючим Бочаровою О.М. рішення Ленінського районного суду м. Луганська про здійснення йому виплати середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати по день отримання.

29. Таким чином, зважаючи, що Головне територіальне управління юстиції у Харківській області належним чином виконало рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 по справі № 812/3980/14 щодо надання відповіді на питання, поставлені позивачем у зверненні від 29.08.2013 року, суди дійшли вірного висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 26 січня 2016 року.

30. В частині доводів касаційної скарги про порушення прав позивача на справедливий суд у зв'язку із розглядом судом апеляційної інстанції його скарги у порядку письмового провадження колегія суддів зазначає наступне.

31. Частиною 1 статті 197 КАС України в редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

32. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

33. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов вірного висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

34. У касаційній скарзі позивач зазначає, що 09.09.2016 року він рекомендованим листом направив на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду клопотання про перенесення слухання справи на 22-27 вересня у зв'язку із неможливістю прибуття на встановлену дату слухання - 20.09.2016 року. Дане клопотання надійшло до суду 13.09.2016 року. Не зважаючи на це, апеляційний суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

35. З цього приводу колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять клопотання позивача про відкладення розгляду справи, а також доказів надсилання його на адресу суду апеляційної інстанції, а тому колегія суддів позбавлена можливості надання оцінки вищевказаним доводам касатора про порушення судом попередньої інстанції права позивача на участь у розгляді справи.

36. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

38. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.