304/1621/13-а Про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, оскільки рішення суду першої інстанції є остаточним і оскарженню не підлягає - 24.10.2018 Прийняття

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (головуючий суддя - Чумак С. Ю., судді - Чабаненко С.В., Юрко І.В.)

у справі № П/811/703/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач"

до Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Кропивницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2016 № 0000571402.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної перевірки Кропивницька ОДПІ дійшла помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентом не мали реального характеру, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо зменшення Товариству суми від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2015 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.10.2016 № 0000571402 та стягнуто на користь позивача судові витрати в сумі 27 379,78 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями, Головне управління ДФС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питання правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ "Канремторг" за грудень 2015 року Кропивницькою ОДПІ складено акт від 18.09.2016.

В акті викладено висновки контролюючого органу про наявність в діяльності позивача порушень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту та суми від'ємного значення податку на додану вартість на 270 000,00 грн.

На цій підставі відповідачем 06.10.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000571402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 270 000,00 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач мотивує тим, що укладений між Товариством та ТОВ "Канремторг" договір реально не виконувався.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України (2755-17) , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 14, 44, 198, 201 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

У зв'язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Матеріалами справи встановлено, що між Товариством та ТОВ "Канремторг" 07.12.2015 укладено договір поставки, відповідно до умов якого ТОВ "Канремторг" зобов'язалось поставити на адресу позивача 9 ємкостей металевих ємкістю 75 куб.м.

З огляду на приписи статей 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", статей 14, 44, 138, 139 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

На підтвердження виконання укладеного договору позивачем надано податкові та видаткові накладні, акти приймання-передач (внутрішнього переміщення) основних засобів. Крім того, під час розгляду справи позивачем надано фото об'єктів - змонтованих металевих ємностей 75 куб.м., які розміщені у виробничих цехах Товариства та використовуються ним у його господарський діяльності.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки контролюючого органу щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладеного між позивачем та ТОВ "Канремторг" договору поставки, фактичне отримання позивачем обумовленої господарськими угодами продукції - ємкостей металевих та використання отриманого Товариством у його господарській діяльності.

Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

За таких обставин, судами обґрунтовано зроблено висновок про правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток з урахуванням результатів здійснення вищезгаданих господарських операцій.

Касаційна скарга не спростовує правильності доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 - без змін.