СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
19.08.2005
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Н-цького М.О.
до Генічеської районної державної адміністрації, Фрунзенської
сільської ради
про виділення земельної ділянки і видачу державного акта на право
приватної власності на землю,
за касаційною скаргою
Фрунзенської сільської ради на рішення апеляційного суду
Херсонської області від 19.03.2003, В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2002 року Н-цький М.О. звернувся із позовом,
зазначаючи, що у 2000 році звернувся із заявою про виділення йому
земельної ділянки для створення фермерського господарства. Згідно
з рішенням загальних зборів членів КСП "Ф." він отримав сертифікат
про право на земельну частку (пай) розміром 8,77 умовних
кадастрових гектарів, проте Фрунзенська сільська рада своїм
рішенням необґрунтовано, без його згоди, зменшила розмір його
земельного паю до 7,98 умовних кадастрових гектарів, тому просив
зобов'язати відповідачів виділити йому земельну частку (пай) у
натурі розміром 8,77 умовних кадастрових гектарів і видати на
нього державний акт на право власності на землю.
Комісія, створена розпорядженням Генічеської районної
державної адміністрації, задовольнила його заяву про виділення
йому із земель запасу Фрунзенської сільської ради 40 га землі для
ведення селянського фермерського господарства, але до цього часу
земельна ділянка йому в натурі не виділена, чим заподіяно моральну
шкоду, розмір якої становить 10000 грн.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від
19.12.2002 позов Н-цького М.О. задоволено частково: зобов'язано
Генічеську районну державну адміністрацію видати розпорядження про
розробку проекту відведення земельної ділянки площею 9,9 га
Н-цькому М.О. із земель державної власності (земель запасу) на
території Фрунзенської сільської ради для створення селянського
(фермерського) господарства.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 19.03.2003
рішення Генічеського районного суду від 19.12.2002 скасовано і
ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Н-цького М.О.
задоволено.
Визнано незаконним рішення Фрунзенської сільської ради від
06.03.2002; зобов'язано Фрунзенську сільську раду та Генічеську
районну державну адміністрацію надати Н-цькому М.О. земельну
ділянку розміром 8,17 умовних кадастрових гектарів та видати
державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку
згідно з контуром N* схеми поділу земель колективної власності від
15.04.2000 та земельну ділянку розміром 40 га ріллі із земель
запасу у приватну власність для ведення селянського (фермерського)
господарства, згідно з контуром N** схеми поділу земель від
15.04.2000. Стягнуто з відповідачів на користь Н-цького М.О.
судові витрати по оплаті державного мита в сумі 169,95 грн.
У касаційній скарзі Фрунзенська сільська рада просить
скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне
застосування судом вимог матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і постановляючи нове
рішення про задоволення позовних вимог Н-цького М.О., апеляційний
суд виходив із того, що рішенням Фрунзенської сільської ради від
06.03.2002 порушені права позивача, тому його слід визнати
незаконним і зобов'язати Генічеську районну державну адміністрацію
та Фрунзенську сільську раду надати позивачу земельну ділянку в
розмірі 8,17 умовних кадастрових гектарів та видати державний акт
на право приватної власності на цю земельну ділянку згідно з
контуром N* схеми поділу земель колективної власності від
15.04.2000. Зобов'язуючи відповідачів надати позивачу земельну
ділянку розміром 40 га із земель запасу в приватну власність для
ведення селянського фермерського господарства згідно з контуром
N** схеми поділу земель від 15.04.2000, суд виходив із того, що
професійна комісія дала дозвіл на створення позивачем фермерського
господарства та прийняла рішення про надання йому для ведення
фермерського господарства 40 га й це рішення було затверджено
рішенням сесії Фрунзенської сільської ради від 27.12.2001.
Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції
погодитись не можна.
Статтею 302 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
передбачено, що справи в
суді апеляційної інстанції розглядаються за правилами,
встановленими для розгляду справ у суді першої інстанції за
винятками, встановленими в главі 40 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
.
У рішенні сесії Фрунзенської сільської ради від 27.12.2001
зазначено про відведення земельної ділянки загальною площею
розміром 129,43 га в тимчасове користування на умовах оренди
(строком на п'ять років) для ведення фермерського господарства
позивачу й ще 12 громадянам, які виявили бажання й подали
відповідні заяви.
Між тим суд апеляційної інстанції зобов'язав відповідачів
надати позивачу земельну ділянку розміром 40 га із земель запасу в
приватну власність для ведення селянського фермерського
господарства згідно з контуром N* схеми поділу земель від
15.04.2000.
При цьому судом апеляційної інстанції не враховані вимоги
п. "а" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
про те,
що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм
земельних ділянок для ведення фермерського господарства в розмірі
земельної частки (паю).
У порушення вимог ст.ст. 202, 302 ЦПК України ( 1502-06,
1503-06 ) (1502-06,
1503-06)
зазначені схеми поділу земель від 15.04.2000 не були
предметом перевірки й дослідження в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 15-1 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
суд
розглядає цивільні справи не інакше, як за заявою (скаргою) осіб,
зазначених у ст. 5 ЦПК України, у межах заявлених ними вимог і на
підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у
справі, доказів.
У порушення зазначених вимог закону суд апеляційної інстанції
не розглянув позовні вимоги Н-цького М.О. в повному обсязі. З
позовної заяви та інших матеріалів справи вбачається, що
Н-цьким М.О. були заявлені й вимоги про відшкодування йому
моральної шкоди, проте вони судом апеляційної інстанції залишилися
не розглянутими. Зазначивши в мотивувальній частині рішення, що
позовні вимоги Н-цького М.О. підлягають повному задоволенню, в
резолютивній частині рішення висновки суду апеляційної інстанції
щодо вимог про відшкодування моральної шкоди відсутні.
Н-цький М.О. у позовній заяві просив зобов'язати відповідачів
виділити земельну частку (пай) у натурі розміром 8,77 умовних
кадастрових гектарів і видати на нього державний акт на право
власності на землю, суд же апеляційної інстанції зобов'язав
відповідачів виділити йому земельну частку (пай) у натурі розміром
8,17 умовних кадастрових гектарів і обґрунтувань щодо цього в
рішенні не навів.
Крім того, суд апеляційної інстанції визнав рішення
Фрунзенської сільської ради від 06.03.2002 незаконним при тому, що
такі позовні вимоги при зверненні до суду Н-цьким М.О. не
заявлялися.
Як убачається з протоколу судового засідання, рішення
Фрунзенської сільської ради від 06.03.2002 також не було предметом
перевірки й дослідження суду апеляційної інстанції. Відсутній у
матеріалах справи й сертифікат про право на земельну частку (пай)
Н-цького М.О.
Не можна погодитись і з рішенням районного суду, оскільки
воно постановлене з порушенням вимог ст.ст. 209, 210 ЦПК України
( 1502-06 ) (1502-06)
. Так, суд пішов у нарадчу кімнату після судових
дебатів 12.12.2002, а рішення оголосив тільки 19.12.2002.
За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню як
такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та
процесуального права, а справа - направленню на новий розгляд у
суд першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 334, 336, 343 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
,
Судова палата У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Фрунзенської сільської ради задовольнити
частково.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від
19.12.2002 та рішення апеляційного суду Херсонської області від
19.03.2003 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції
для розгляду іншим суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.