ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            12.08.2005

     Судова палата у цивільних справах  Верховного  Суду  України,
розглянувши  в  судовому  засіданні  справу за позовом ЗАТ КБ "П."
(далі - Банк) до Д-ка А. Д., Д-ка А. А. та К-ць О. А. 

про визнання договорів дарування недійсними, 

                             В С Т А Н О В И Л А:

     У лютому  2002  року  Банк  звернувся  до  суду  з позовом до
відповідачів  про   визнання   недійсними   договорів   дарування,
посилаючись  на  те,  що  19  лютого 2001 року судом було прийнято
рішення про стягнення з Д-ка А.  Д.  на користь Банку боргу в сумі
7946  грн.  23  коп.,  у  зв'язку  з чим 15 березня 2001 року було
відкрите виконавче провадження.

     Д-ко А.   Д.   з   метою   ухилення    від    сплати    боргу
23 лютого  2001 року уклав договір дарування належного йому жилого
будинку N *  по  вул.  **  у  селищі  Царичанка  Дніпропетровської
області своїй    доньці    -    відповідачці   К-ць   О.   А.,   а
26 лютого 2001 року -  договір  дарування  рухомого  майна  своєму
синові - відповідачу по даній справі Д-ку А. А.

     Вважаючи, що  вказані договори дарування укладені про людське
око,  без наміру створити  юридичні  наслідки,  тобто  є  мнимими,
позивач просив визнати їх недійсними.

     Рішенням Царичанського   районного   суду   Дніпропетровської
області від 18.06.2002 в позові відмовлено.  Ухвалою  апеляційного
суду  Дніпропетровської області від 12.11.2002 це рішення залишено
без змін.

     У касаційній   скарзі   Банк   просить    скасувати    ухвалу
апеляційного суду і направити справу на новий розгляд, посилаючись
на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

     Згідно зі ст.  303 ЦПК України ( 1503-06  ) (1503-06)
          суд  апеляційної
інстанції   відкладає  розгляд  справи  в  разі  неявки  в  судове
засідання особи,  яка  бере  участь  у  справі,  щодо  якої  немає
відомостей про вручення їй повістки.

     У матеріалах  справи відсутні докази про належне повідомлення
позивача -  Банку  -  про  слухання  справи  в  апеляційному  суді
12.11.2002.

     На зазначені  обставини  суд  апеляційної  інстанції уваги не
звернув та розглянув справу за відсутності представника позивача.

     За таких обставин Судова палата вважає,  що суд допустив таке
порушення  процесуального  права,  яке  тягне  за собою скасування
судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

     Керуючись ст.  334,  п.  3 ст.  336  ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
        ,
Судова палата У Х В А Л И Л А:

     Касаційну скаргу ЗАТ КБ "П." задовольнити.

     Ухвалу апеляційного   суду   Дніпропетровської   області  від
12.11.2002 скасувати,  а справу направити на новий розгляд до суду
апеляційної інстанції.

     Ухвала оскарженню не підлягає.