СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
02.02.2005
(Витяг)
У січні 2002 р. О. звернулася до суду з позовом до К.М., а в
березні цього ж року і до К.П. -
про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування
матеріальної та моральної шкоди.
Зазначила, що їй на праві власності належить 48/100 часток
будинку. Відповідачка К.П. та третя особа - Ф. є власниками іншої
частини цього будинку. Разом з К.П. у будинку зареєстрований та
проживає відповідач К.М.
Відповідачі самовільно прибудували до належної О. на праві
власності частини будинку хлів для утримання свійських тварин та
використовують його за призначенням. Через утримання тварин за
стіною жилої кімнати нею неможливо користуватись.
Крім того, відповідачі перешкоджають у проведенні ремонту
належної їй частини будинку: під стіну квартири склали шифер та
поставили бочку.
Позивачка просила зобов'язати відповідачів не чинити перешкод
у користуванні належною їй частиною житлового будинку; знести
самовільно прибудований хлів; забрати належні їм шифер і бочку;
стягнути з відповідачів на її користь 600 грн. на відшкодування
матеріальної шкоди, витрати на оплату юридичної допомоги і
державного мита та 1 тис. грн. - моральної шкоди.
Корольовський районний суд м. Житомира рішенням від
19 червня 2002 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду
Житомирської області від 29 травня 2003 р., позовні вимоги О.
задовольнив частково: зобов'язав К.П. та К.М. знести самовільно
прибудований до кімнати позивачки хлів; не чинити О. перешкоди у
користуванні належною їй частиною будинку і проведенні там
ремонту; забрати належні їм шифер та бочку. Постановлено стягнути
з відповідачів на користь позивача 350 грн. на відшкодування
моральної та 190 грн. - за надання юридичної допомоги.
У касаційній скарзі К.П. і К.М., пославшись на неповне
з'ясування судом дійсних обставин справи та порушення норм
процесуального права, просили скасувати постановлені судові
рішення і справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали
справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Задовольняючи позов О., судові інстанції обґрунтовано
виходили з того, що позивачка як власник частини будинку
відповідно до ст. 48 Закону від 7 лютого 1991 р. N 697-XII
( 697-12 ) (697-12)
"Про власність" може вимагати усунення будь-яких
порушень її права власності, хоч би ці порушення і не були
поєднані з позбавленням володіння, та відшкодування завданих цим
збитків.
Установивши, що відповідачі самовільно прибудували до
належної О. на праві власності частини будинку хлів та
використовують його за призначенням, чим перешкоджають позивачці
користуватися власністю, а також провести ремонт, суд правильно
задовольнив її вимоги.
Відповідно до вимог ст. 440-1 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
обґрунтовано
постановлено стягнути кошти на відшкодування моральної шкоди.
При визначенні розміру компенсації суд урахував характер
правовідносин, що виникли між сторонами, й обсяг заподіяної шкоди.
Згідно зі ст. 76 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
суд постановив стягнути і
витрати позивачки, пов'язані з оплатою допомоги адвоката.
Враховуючи наведене, Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України дійшла висновку, що оскаржувані судові
рішення постановлені з додержанням вимог матеріального та
процесуального права, а тому, керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
,
касаційну скаргу К.П. і К.М. відхилила: рішення Корольовського
районного суду м. Житомира від 19 червня 2002 р. й ухвалу
апеляційного суду Житомирської області від 29 травня 2003 р.
залишила без зміни.