СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
02.02.2005
(витяг)
У вересні 2002 р. Х. звернувся до суду з позовом до
Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (далі - HACK)
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
У заяві
зазначив, що він служив в органах внутрішніх справ України і був
застрахований на умовах державного обов'язкового особистого
страхування. Унаслідок захворювань, викликаних тривалим
перебуванням на службі в зоні підвищеної радіації, став інвалідом
III групи. У зв'язку з настанням страхового випадку набув право на
отримання страхової суми, виплату якої HACK прострочила на один
рік 10 місяців й тому має виплатити йому матеріальну шкоду,
завдану несвоєчасною виплатою страхової суми, розмір якої слід
обчислювати із застосуванням індексу інфляції, та відшкодувати
моральну шкоду, заподіяну несвоєчасною виплатою страхової суми і
перенесеними ним у зв'язку з цим моральними стражданнями.
Першотравневий районний суд м. Чернівців рішенням від
18 лютого 2003 р. у задоволенні позову Х. до HACK про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовив.
Судова палата в цивільних справах Апеляційного суду
Чернівецької області рішенням від 4 червня 2003 р. рішення
районного суду скасувала й ухвалила нове, яким позов задовольнила
та постановила стягнути з HACK на користь Х. 2 тис. 36 грн.
У касаційній скарзі HACK порушено питання про скасування
рішення апеляційного суду і залишення без зміни рішення суду
першої інстанції з посиланням на неправильне застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі
доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 15-1 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
суд розглядає цивільні
справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, зазначених у ст. 5
цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих
сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.
Х. заявив позов з підстав, передбачених статтями 440, 440-1
ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції
зазначив, що в цьому випадку відсутні правові підстави для
стягнення з відповідача заявлених сум, оскільки установлено, що
вини HACK у несвоєчасній виплаті страхової суми немає.
Скасовуючи це рішення й ухвалюючи нове про стягнення з HACK
різниці між страховою сумою та сумою, нарахованою з урахуванням
індексу інфляції, і сумою за прострочення виконання зобов'язання з
листопада 1999 по вересень 2000 p., апеляційний суд виходив з
того, що між сторонами мало місце грошове зобов'язання, виконання
якого прострочив боржник, а тому відповідно до ст. 214
ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, сума інфляції підлягає виплаті з урахуванням
встановленого індексу інфляції.
При цьому суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 15-1
ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
, оскільки не врахував, що в ході розгляду справи
позивач не змінював правових підстав заявленого позову, а суд з
власної ініціативи не вправі їх змінювати.
Крім того, згідно зі ст. 2 Закону від 3 липня 1991 р.
N 1282-XII ( 1282-12 ) (1282-12)
"Про індексацію грошових доходів населення"
індексації підлягають лише ті виплати, які не мають разового
характеру (заробітна плата, стипендії, пенсії). Суд не врахував,
що виплата страхової суми має разовий характер, а тому індексації
не підлягає.
Оскільки районний суд правильно встановив обставини справи, а
апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права,
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України,
керуючись ст. 342 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
, касаційну скаргу HACK
задовольнила: рішення судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Чернівецької області від 4 червня 2003 р.
скасувала, а законне й обгрунтоване рішення Першотравневого
районного суду м. Чернівців від 18 лютого 2003 р. залишила в силі.