755/6688/17 Про скасування постанови у справі про порушення митних правил - 24.10.2018 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції (далі - Управління поліції) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Затолочного В.С. (головуючий), суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М. від 21 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції взводу 1 роти 3 батальйону 1 Управління поліції Букартик Орисі Іванівни, Управління поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

1.1 скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 5 лютого 2017 року серія АР № 565264 про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КУпАП (80731-10) ) у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

2. Личаківський районний суд м. Львова постановою від 20 липня 2017 року відмовив у задоволенні позову.

3. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 вересня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою позов задовольнив.

3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

3. Суди попередніх інстанцій встановили, що постановою від 5 лютого 2017 року серія АР № 565264 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ) у зв'язку із скоєнням правопорушення та накладено штраф в розмірі 425 грн, яке виразилось у тому, що позивач 5 лютого 2017 року о 17.30 год., керуючи автомобілем Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 здійснив проїзд на перехресті вул. Пасічна - Дж. Вашингтона на заборонений (червоний) сигнал світлофору, чим порушив підпункт "е" пункту 8.7.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (1306-2001-п) .

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

4. Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, Управління поліції звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначене рішення суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що суд апеляційної інстанції неналежно оцінив докази у справі, здійснивши їх суб'єктивну оцінку, яка не відповідає дійсності.

6. Заперечень позивач не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

7. Конституція України (254к/96-ВР)

7. 1 Частина друга статті 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)

8.1 Частина перша статті 2 Завдання адміністративного судочинства

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

8.2 Частина перша статті 6 Право на судовий захист

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

8.3 Стаття 71 Обов'язок доказування

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

9. Кодекс України про адміністративні правопорушення (80731-10)

9.1 Частина друга статті 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху

Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

9.2 Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

9.3 Стаття 251. Докази

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

9.4 Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

9.5 Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

10. Закон України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (580-19)

Пункт 11 частини першої статті 23 Основні повноваження поліції

1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:

11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;

11. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (1306-2001-п) .

11.1 Пункт 8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення:

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

12. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

13. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, яким задовольнив позов, встановив, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів належними доказами факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище адміністративного правопорушення.

15. Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про те, що недоведеність факту проїзду ОСОБА_1 на заборонний сигнал світлофора виключає настання адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП. Тому оскаржена постанова скасована обґрунтовано.

16. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

17. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходила з того, що всі обґрунтування сторін були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанцій не встановлено.

18. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

19. Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанції - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що підстави для зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.