815/4428/14 Про зобов'язання особи провести перебудову вентиляційної системи нежитлового підвального приміщення відповідно до вимог проектної документації, яка була розроблена приватним підприємством - 24.10.2018 Прийняття

за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року (суддя Іванова Е. А.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року (колегія суддів: Запорожан Д. В., Коваль М. П., Шеметенко Л. П.), встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У липня 2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, в якому просила зобов'язати позивача привести у первісний стан систему вентиляції нежитлового підвального приміщення АДРЕСА_1

2. 14 жовтня 2014 року Одеським окружним адміністративним судом до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7; постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року скасовано; прийнято нову постанову; позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області задоволено частково; зобов'язано ОСОБА_2 провести перебудову вентиляційної системи нежитлового підвального приміщення АДРЕСА_1 відповідно до вимог проектної документації, яка була розроблена приватним підприємством "Ізотерм-Еліт"; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вересні 2015 року звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 жовтня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалась.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 18 січня 2018 року касаційна скарга ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року у справі № 815/4428/14 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

12. Станом на 24 жовтня 2018 року заперечення або відзив до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 лютого 2014 року Інспекцією ДАБК в Одеській області на підставі наказу від 30 грудня 2013 року № 176 "ОД" та звернення гр. ОСОБА_3 від 18 лютого 2014 року, згідно направлення від 25 лютого 2014 року № 574, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_2 при здійсненні технічного переоснащення системи вентиляції нежитлового підвального приміщення АДРЕСА_1

14. Перевіркою з виїздом на місце встановлено, що замовником будівництва за адресою перевірки - ОСОБА_2 подано, а Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД 082130490141 від 18 лютого 2013 року з технічного переоснащення системи вентиляції нежитлового підвального приміщення № 503 за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська, 48, яка до цього часу не скасована та продовжує свою дію.

15. В ході здійснення позапланової перевірки 28 лютого 2014 року встановлено порушення п. 3.1 та п. 4.1 розділу 4 ДБН А 2.2-3-2012 (Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, що затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 березня 2012 року), п. 12.3.3. та п. 12.3.4, п. 12.3.ДБН В.3.2-2.-2009 (Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, що затверджені наказом Мінрегіонбуд України від 22 липня 2009 року), п. 5.33 ДБН В.2.2-15-2005 (Житлові будинки. Основні положення, що затверджені Наказом Держбуду України від 18 травня 2005 року), ДБН В.2.5-67:2013 (Опалення, вентиляція та кондиціонування, що затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28 серпня 2013 року, ст. ст. 7, 9, 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Зокрема, встановлено, що влаштовано вентиляційні труби діаметром 700 мм., які виходять на відмітку першого та другого поверху, в той час як відповідно до розробленого проекту ПП "Ізотерим-Еліт", вентиляційну систему необхідно було влаштувати вище рівня будівлі до 2 метрів, що вказувало на порушення ст. 9 ЗУ "Про архітектурну діяльність".

16. За результатами проведення перевірки Інспекцією ДАБК в Одеській області складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 28 лютого 2014 року та протокол про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2014 року відносно ОСОБА_2

17. Також головним державним інспектором Інспекції ДАБК в Одеській області відповідачу видано припис № 414 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою усунення виявлених порушень містобудівного законодавства до 01 вересня 2014 року.

18. У подальшому, розглянувши матеріали справи, складені за результатами позапланової перевірки від 28 лютого 14 pоку, Інспекцією ДАБК в Одеській області складено постанову № 130 від 11 березня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої забудовника ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 12 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

19. 01 квітня 2014 року, згідно направлення для проведення позапланової перевірки від 01 квітня 2014 року № 950, Інспекцією ДАБК в Одеській області здійснено виїзд для здійснення перевірки дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 48, а саме виконання припису від 28 лютого 2014 року.

20. За результатами позапланової перевірки 08 квітня 2014 року складений акт, яким встановлено, що об'єкт не демонтований, будівельні роботи по демонтуванню об'єкта не проводяться, власник ОСОБА_2 не звертався до Інспекції ДАБК з приводу усунення порушень припису від 28 лютого 2014 року, чим порушено пп. "а" п. 3 ч. 4 ст. 41 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 14 Постанови КМУ "Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю" від 23 травня 2011 року (553-2011-п) № 533.

21. У подальшому Інспекціє ДАБК в Одеській області складений протокол про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2014 року та винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення від 16 квітня 2014 року № 203, відповідно до якої забудовника ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

22. Наказом ІДАБК в Одеській області № 44 "СК" від 08 травня 2014 року скасовано декларацію від 06 березня 2013 року № ОД 142130650665 про готовність до експлуатації об'єкта "Технічне переоснащення системи вентиляції нежитлового підвального приміщення АДРЕСА_1" на підставі ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) .

23. У подальшому, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року по адміністративній справі № 815/4809/14 адміністративний позов ПП "Ізотерм - Еліт", ОСОБА_2 до Інспекції ДАБК в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови та приписів задоволений та визнано протиправною скасовано постанову № 82/53-П від 11 березня 2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо ПП "Ізотерм-Еліт"; визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 лютого 2014 року, що винесений директору Приватного підприємства "Ізотерм-Еліт" Андрушину І. А.; визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 лютого 2014 року, що винесений ОСОБА_2

24. Крім того, постановою Приморського районного суду від 04 березня 2015 року по справі № 522/18626/14-а за позовом ОСОБА_2 до Інспекції ДАБК в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов задоволений; визнано протиправними та скасовані постанови Інспекції ДАБК в Одеській області від 11 березня 2014 року № 130 та від 16 квітня 2014 року № 203.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача повністю, суд першої інстанції враховував те, що висновки щодо порушень відповідачем, викладені в акті перевірки від 28 лютого 2014 року, скасовані постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року, постанови про адміністративні правопорушення скасовані постановою Приморського районного суду від 04 березня 2015 року по справі № 522/18626/14-а, також враховував те, що проводилось технічне переоснащення системи існуючої вентиляції, а не нове будівництво.

26. Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення апеляційної скарги та задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перебудову вентиляційної системи нежитлового приміщення відповідно до вимог проектної документації, виходив з того, що для зобов'язання відповідача провести відповідну перебудову є усі необхідні умови, а саме частково чинний припис, істотне відхилення від проекту, істотне порушення будівельних норм і правил та порушення прав інших осіб.

27. Встановлення відповідних обставин, на думку суду апеляційної інстанції, відповідали нормам ч. 7 ст. 376 ЦК України та давали підстави для часткового задоволення позовних вимог.

28. Водночас, судом апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що відповідна перебудова повинна проводитись не відповідно до первісного стану об'єкту, а у відповідності до вимог проектної документації.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. Скаржники у касаційній скарзі не погоджуються з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважають їх такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять суд:

- скасувати в повному обсязі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року;

- скасувати частково постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року;

- ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог позивача.

30. Свої вимоги щодо необхідності скасування рішення апеляційного суду обґрунтовують тим, що судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права і, задовольняючи позовні вимоги, судом було вирішено зобов'язати відповідача здійснити перебудову згідно проекту, проте, на думку скаржників, суд повинен був зобов'язати відповідача привести об'єкт у попередній стан.

31. Крім того, скаржники вважають, що питання протиправності проекту на час розгляду справи апеляційним судом було не вирішено, адже перегляд судових рішень у справі № К/800/10914/15 в касаційному порядку тривав.

32. Також скаржники зазначають, що судом апеляційної інстанції було долучено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2015 року у справі № 522/5314/15ц, відповідь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 27 лютого 2015 року № 01-06/1-с, 01-05/164с та лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 21 січня 2015 року, проте не враховано їх при ухваленні рішення.

33. Щодо необхідності скасування рішення суду першої інстанції, скаржники зазначають, що:

- судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, адже суд провів судове засідання 06 квітня 2015 року без участі третіх осіб; без надання оцінки заяві ОСОБА_3 від 03 квітня 2015 року про відкладення розгляду справи; без участі представника позивача;

- судом першої інстанції помилково зазначено в рішенні про те, що всі висновки щодо порушення позивачем вимог законодавства, які стали підставою для винесення припису від 28 лютого 2014 року визнані протиправними та скасовані відповідними судовими рішеннями, адже у вказаних справах позови були задоволені частково.

- судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що зазначена система вентиляції не є нерухомим майном, навпаки вважають це майно переліченим у ч. 1 ст. 376 ЦК України. На думку скаржників, відповідач не здійснював технічне переоснащення системи вентиляції, а збудував нову. Категорія складності об'єкта в проекті, виготовленому ПП "Ізотерм-Еліт" розрахована не вірно, адже не врахована вага устаткування;

34. Крім того, скаржники зазначають, що судами першої та апеляційної інстанцій не було надано оцінки факту самовільного зайняття відповідачем частини підвального приміщення.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, відповідно до ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

36. Щодо доводів касаційної скарги викладених у п. 30 цієї постанови, Суд зазначає, що зі змісту ч. 7 ст. 376 ЦК України приведення об'єкта у первісний стан є крайньою мірою і вказаний наслідок застосовується лише у випадку неможливості за рахунок перебудови виправити недоліки будівництва.

36.1. Так зі змісту ст. 376 ЦК України самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

36.2. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" проектом є документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

36.3. Частиною 7 ст. 376 ЦК України встановлено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

36.4. Отже, вказаною нормою встановлено лише два способи усунення порушень у разі істотного відхилення від проекту, а саме: проведення перебудови або приведення об'єкта до попереднього стану.

36.5. Враховуючи, що судами було встановлено не відповідність фактично виконаних будівельних робіт проекту будівництва, який був чинний і відповідав вимогам будівельних норм, то судом апеляційної інстанції було вірно застосовано вимоги зазначеної норми та з метою дотримання балансу між інтересами сторін прийнято рішення зобов'язального характеру щодо необхідності здійснити перебудову.

37. Щодо доводів касаційної скарги викладених у п. 31 цієї постанови, Суд зазначає, що відповідна справа за позовом приватного підприємства "ІЗОТЕРМ-ЕЛІТ", ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови та приписів розглядалася в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до норм КАС України (2747-15) (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) у разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Отже, на момент розгляду справи у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави вважати зазначені судові рішення такими, що не набрали законної сили. Сторонами не було надано відомостей про наявність рішень про зупинення виконання рішення.

38. Щодо доводів касаційної скарги викладених у п. 32, 34 цієї постанови, Суд зазначає, що зазначені письмові докази, залучені судом апеляційної інстанції, не стосуються дотримання відповідачем будівельних норм при здійсненні будівництва об'єкту, а свідчать про наявність спору про право володіння нежитловим приміщенням, який не є предметом розгляду у даній справі.

39. Щодо доводів касаційної скарги викладених у п. 33 цієї постанови, Суд зазначає, що вони виражають незгоду скаржників з судовим рішенням суду першої інстанції, проте враховуючи, що судом апеляційної інстанції було виправлено допущені судом першої інстанції порушення під час розгляду справи та скасовано це рішення, відповідні обставини лягли в основу прийнятого судом апеляційної інстанції рішення про часткове задоволення позову, і Суд не знайшов підстав для скасування останнього, отже вони не підлягають додатковій перевірці.

40. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального та процесуального права при ухвалені судом апеляційної інстанції судового рішення.

41. Щодо рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції виправлено допущені судом першої інстанції порушення під час розгляду справи та скасовано це рішення.

42. Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

43. Відповідно ст. 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.