Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Військовий прокурор Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому просив, стягнути з відповідача 14 316,75 грн. штрафних санкцій за порушення пункту 5.1 договору про закупівлю послуг за державні кошти від 19.07.2007 року № 247/1/07/78. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не поставив позивачу продукцію (паливні баки до вертольоту типу Ка-27) чим порушив пункт 5.1 договору та додаткову угоду до договору №1.

Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від 24.06.2008 року (суддя Толпиго В.І.) позов задовольнив, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтер-Авіа" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції в сумі 14 316,75 грн. Рішення вмотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог. Суд виходив з того, що відповідач порушив зобов'язання за договором від 19.07.2007 року № 247/1/07/78 та додатковою угодою № 1 до нього, а саме, не поставив продукцію в терміни, передбачені цим договором.

Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 21.10.2008 року (судді Черткова І.В., Заплава Л.М., Гоголь Ю.М.) рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 24.06.2008 року залишив без змін, з тих самих підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтер-Авіа" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.06.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 року, а справу скерувати до суду першої інстанції на новий розгляд. Скаржник мотивує скаргу, неправильним застосування господарськими судами попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема: статті 358 Цивільного кодексу України. Крім того, на думку скаржника, судами не враховано пункт 2.1 договору від 19.07.2007 року № 247/1/07/78, яким передбачено, що поставка продукції спеціального призначення здійснюється виключно після письмового повідомлення.

Міністерство оборони України надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів, просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтер-Авіа" залишити без задоволення, а ухвалену постанову –без змін, як законну та обґрунтовану. Позивач вважає, що попередні суди дали оцінку усім доводам, наведеним сторонами та вірно застосували приписи норм діючого законодавства.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутнього в судовому засіданні старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України та представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами в ході розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.07.2007 року між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтер-Авіа" (виконавець) укладений договір № 247/1/07/78 на поставку продукції. Згідно з пунктом 1.1 договору виконавець зобов’язується в інтересах замовника надати послуги з відновлення вертольотів типу Ка-27, а саме: поставити продукцію спеціального призначення –м'які паливні баки до вказаних вертольотів в обсягах згідно з специфікацією, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити її.

Пунктом 2.1 договору визначено, що постачання продукції здійснюється за спеціальним фондом державного бюджету виключно після письмового повідомлення замовника про наявність коштів на оплату продукції, яка постачається згідно з договором та після укладення відповідної додаткової угоди. У специфікації до договору постачання сторони визначили кількість та ціну продукції: 10 м'яких паливних баків до вертольоту Ка-27, ТУ005 342-82, ТУ 15342-82, ТУ 1051879-89 загальною вартістю 681750 грн. У пункті 5.1 договору від 19.07.2007 року № 247/1/07/78 сторони передбачили, що при порушенні строків поставки (недопоставки) продукції виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми недопоставленої продукції за кожний день прострочення терміну поставки, а за прострочення понад 30 діб з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. 15.08.2007 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору від 19.07.2007 року № 247/1/07/78. Підставою для укладення цієї угоди було надходження коштів за спеціальним фондом Державного бюджету, як то передбачено пунктом 2.1 договору (пункт 1 додаткової угоди). Пунктом 3 додаткової угоди від 15.08.2007 року № 1 на виконання договору від 19.07.2007 року № 247/1/07/78 встановлено зобов'язання відповідача поставити продукцію, визначену в специфікації, в строк до 10.12.2007 року. Згідно з пунктом 4.3 названого договору на підтвердження постачання продукції виконавець має надати акт (и) за формою 4, видаткові накладні, копії паспортів на вироби. Пунктом 2 додаткової угоди від 15.08.2007 року № 1 сторони встановили, що зобов'язання між сторонами за спеціальним фондом виникають з моменту підписання цієї додаткової угоди. Вказана угода, згідно з її пунктом 7, є невід'ємною частиною договору від 19.07.2007 року № 247/1/07/78.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтер-Авіа" не виконало умови договору від 19.07.2007 року № 247/1/07/78 та додаткової угоди № 1 до нього, поставку продукції в обумовлені додатковою угодою строки не здійснило.

Статтею 175 Господарського кодексу України унормовано, що майново-господарськими зобов’язаннями визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Значення договору полягає в тому, що саме через договір забезпечується цивільний, товарно-грошовий оборот в суспільстві, оскільки він ґрунтується на взаємній зацікавленості сторін.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Стаття 611 цього Кодексу передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Господарський суд Автономної Республіки Крим, встановивши факт порушення договірних зобов'язань з боку відповідача, правомірно стягнув з останнього неустойку в сумі 14316,75грн. (як то передбачено договором).

Доводи скаржника про те, що збоку замовника було порушено вимоги пункту 2.1 договору від 19.07.2007 року № 247/1/07/78, за яким зобов'язання з поставки продукції виникає виключно після письмового повідомлення замовника про наявність коштів на оплату продукції, вже були предметом розгляду апеляційною інстанцією. Як правомірно зазначено в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду, зобов'язання між сторонами за спеціальним фондом виникають з моменту підписання даної додаткової угоди (пункт 2 додаткової угоди від 15.08.2007 року № 1), яка є невід'ємною частиною договору від 19.07.2007 року № 247/1/07/78. З урахуванням зазначених положень додаткової угоди, Вищий господарський суд України погоджується з висновком Севастопольського апеляційного господарського суду що доводи скаржника стосовно порушення позивачем умов пункту 2.1 договору є безпідставними.

Отже, фактичні обставини справи встановлено господарськими судами попередніх інстанцій на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновок суду відповідає цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими, оскільки зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про додаткову перевірку доказів, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, тому до уваги не приймаються.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 108, 111-5 , 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 року у справі № 2-2/4232-2008 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтер-Авіа" –без задоволення.