Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у червні 2006 року, ВАТ "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1. про розірвання договору майнового найму №1/ІІІ/11-00409 від 01.03.2002 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач використовує орендоване приміщення всупереч умовам договору, без згоди орендодавця передав частину орендованого приміщення в суборенду, що суперечить п.6.1.7 спірного договору оренди. В зв'язку з цим, та враховуючи, що вимога про розірвання договору за згодою сторін залишена відповідачем без задоволення, посилаючись на положення частини третьої ст. 291 ГК України, ст. 188 ГК України, ст. 783 ЦК України, позивач просив задовольнити його позов, постановивши про розірвання договору оренди №1/ІІІ/11-00409 від 01.03.2002 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції -без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2008 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 року скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд.

При повторному розгляді справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2008 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2008 року позов задоволено.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 04.02.2009 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, безпідставність розірвання договору і просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2008 року скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, нежитлове приміщення площею 230,8 м-2 у будівлі автостанції "Нікополь" надавалось відповідачу в оренду на десять років для організації громадського харчування та торгівлі на умовах договору №1/ІІІ/11-00409 від 01.03.2002 року.

Відповідно до п.6.1.7 договору передача об'єкту оренди вцілому чи в окремій його частині в піднайом без письмової згоди наймодавця не допускалась.

Але, всупереч умовам договору оренди, відповідач не використовував об'єкт оренди за цільовим призначенням, а передав його у суборенду без письмової згоди на це орендодавця, що підтверджується наявними у справі договорами суборенди, а тому, при такому положенні, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо порушення відповідачем умов договору оренди, що надає позивачу право вимагати його розірвання відповідно до ст. 783 ЦК України, обґрунтовано постановили про задоволення позову, і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. - 111-9, - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2008 року -без змін.