Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2

в судовому засіданні взяли участь представники :

08 липня 2008 року прокурор Бабушкінського району м. Дніпропетровська звернувся зі скаргою на дії Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ та, згідно уточнень до скарги, просить визнати дії останнього щодо звернення стягнення, а саме дії з арешту та опису, оцінки, передачі на реалізацію, складання та видачі акту проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна від 13.07.2006 року, згідно протоколу №6040103-03н-1а від 12.06.2006 року прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна: нежитлове приміщення -лабораторія з прибудовою (літера И-1), загальною площею 167,5кв.м., що розташована по вул.Чкалова, 11 в місті Дніпропетровськ, - незаконними.

В обґрунтування скарги прокурор зазначає, що старшим державним виконавцем Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Пасовою О.О., в провадженні якої перебувало зведене виконавче провадження з виконання наказу №7/179 Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2004 року, звернено стягнення на нерухоме майно ДП "Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування" в порушення приписів Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) , яким встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, в тому числі шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Коваль Л.А.) від 05.09.2008 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеля ційного господарського суду (головуючий суддя -Голяшкін О.В., судді -Білецька Л.М., Науменко І.М.) від 05.11.2008 року, у справі № 7/179 скаргу задоволено; визнано незаконними дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо звернення стягнення, а саме дії з арешту та опису, оцінки, передачі на реалізацію, складання та видачі акту проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна від 13.07.2006 року, згідно протоколу №6040103-03н-1а від 12.06.2006 року прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна: нежитлове приміщення -лабораторія з прибудовою (літера И-1), загальною площею 167,5кв.м., що розташована по вул.Чкалова, 11 в місті Дніпропетровську.

В касаційних скаргах скаржники просять скасувати ухвалені по справі судові акти повністю, скаргу залишити без задоволення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 1, 2, 12 ГПК України.

У відзиві на касаційні скарги представник ДП "Діпромашзбагачення" повністю заперечує викладені в них доводи.

Заслухавши пояснення по касаційним скаргам представників скаржників, заперечення на касаційні скарги представника прокуратури та представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та пра вильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

11 червня 2004 року Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення у справі № 7/179, яким з відповідача Державного проектно-конструкторського інституту збагачувального устаткування "Діпромашзбагачення" стягнуто на користь позивача - ДП "НЕКСУС-Виробничо-комерційна компанія" (надалі ДП "НЕКСУС-ВКК") борг в розмірі 67192,73 грн., витрати на оплату державного мита в розмірі 671,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. (а.с.57-58 т.1).

На виконання рішення 21 липня 2007 року господарським судом виданий наказ (а.с.64 т.1).

Ухвалою господарського суду від 26 квітня 2006 року замінено боржника у виконавчому провадженні при виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2004 року у справі № 7/179 його правонаступником - Державним підприємством "Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування" (надалі ДП "Діпромашзбагачення") (а.с.83 т.1).

28 вересня 2004 року постановою № В-5/475/04 державним виконавцем ВДВС Бабушкінського РУЮ відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 21 липня 2004 року у справі № 7/179 (а.с.5 т.2).

Виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду від 21 липня 2004 року у справі № 7/179 проводилися в межах зведеного виконавчого провадження, яке також включало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2638, виданого 13 грудня 2005 року Бабушкінським райсудом м. Дніпропетровська про стягнення з ДП "Діпромашзбагачення" на користь ОСОБА_3. матеріальної та моральної шкоди в сумі 2634,70 грн., заподіяної в зв'язку з пошкодженням автомобіля, та виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-5903, виданого 07 грудня 2005 року Бабушкінським райсудом м. Дніпропетровська про стягнення з ДП "Діпромашзбагачення" на користьОСОБА_4. суми займу в розмірі 20000 грн. (а.с.153-160 т.1, а.с.49-58 т.2).

Як вбачається із матеріалів справи, при здійсненні виконавчого провадження Бабушкінським ВДВС було реалізоване належне боржнику, ДП "Діпромашзбагачення", нерухоме майно - нежитлове приміщення - лабораторія з прибудовою (літера И-1) загальною площею 167,5кв.м., розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул.Чкалова, 11.

Задовольняючи скаргу прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в порядку ст.- 121-2 ГПК України, суди виходили із того, що дія мораторію на примусову реалізацію майна, встановленого Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) , поширюється на все нерухоме майно підприємства, якого оговорка щодо забезпечення ведення виробничої діяльності не стосується.

Висновок суду не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.2 Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, якщо таке відчуження здійснюється, в тому числі, шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

Згідно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) (справа про мораторій на примусову реалізацію майна) №1-11/2003 від 10.06.2003 року, за змістом статті 2 Закону мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності (ч.2 п.3.3. мотивувальної частини).

Отже, Конституційний суд відзначив, що мораторій на відчуження нерухомого майна стосується лише такого нерухомого майна державних підприємств, яке забезпечує ведення їх виробничої діяльності. За таких обставин, наведення судом, з посиланням на інше законодавство України, груп об'єктів нерухомого майна, яке законодавець нібито мав на увазі у тексті ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", є невиправдано широким та некоректним тлумаченням змісту останньої.

Розглянувши скаргу, суди наведені вимоги закону не врахували та всупереч вимогам ст.ст.- 4-3, 33, 38, 43 ГПК України, всебічно, повно і об'єктивно не дослідили в судовому процесі всі обставини, які мають істотне значення для прийняття правильного рішення по скарзі, зокрема: не перевірили, чи забезпечувало відчужене у ході виконавчого провадження майно ведення виробничої діяльності боржника; не з'ясували чи були в наявності у боржника на момент опису й арешту майна грошові кошти та рухоме майно, яке не забезпечувало ведення господарської діяльності; не дали характеристики правомірності кожній конкретній виконавчій дії виконавчої служби в ході відчуження нерухомого майна боржника про яку (дію) ставиться питання у скарзі.

Колегія суддів звертає увагу і на зміст вимог скаржника, які не тягнуть за собою відновлення прав боржника у виконавчому провадженні, оскільки акти, якими оформлено вчинення виконавчих дій, залишаються чинними.

Касаційна інстанція також звертає увагу на те, що притягнення до участі у справі третіх осіб допускається лише до прийняття рішення господарським судом; відповідно до ст.- 121-2 ГПК України про розгляд скарги повідомляються стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

З огляду на наведене ухвала Господарського суду Дніпропетровської області і постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду підлягають скасуванню як незаконні, а скарга прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська на дії Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-8, п. 3 ч. 1 ст. - 111-9, ч.1 ст. - 111-10, ст. - 111-11, - 111-13, - 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційні скарги ДП "НЕКСУС-Виробничо-комерційна компанія" та Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 року у справі № 7/179 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2008 року у справі № 7/179 -скасувати.

Скаргу прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська на дії Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції направити до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.