753/4366/17 Про скасування постанови сержанта поліції поліцейської роти № 2 у справі про адміністративне правопорушення - 17.05.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції поліцейської роти № 2 батальйону № 3 управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Рогачова Анатолія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 08.09.2017 (прийняту в складі головуючого судді - Леонтюк Л.К.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 (прийняту в складі колегії суддів: головуючого - Федотова І.В., суддів: Губської Л.В. та Оксененка О.М.),

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до сержанта поліції поліцейської роти № 2 батальйону № 3 управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Рогачова Анатолія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР № 857523 від 28.02.2017.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06.06.2017 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент патрульної поліції.

В обґрунтування позову зазначив, що місце, де було зафіксовано правопорушення, виїжджаючи з прилеглої території та перетинаючи лінію горизонтальної розмітки 1.3. Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , є єдиним виїздом з прилеглої території по вул. Ревуцького, 40, а тому постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною.

Додатково вказав, що будь-які обмежуючи чи зобов'язуючі знаки передбачені правилами дорожнього руху при виїзді на головну дорогу відсутні.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

2. Дарницький районний суд м. Києва постановою від 06.06.2017 у задавлені позову відмовив.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху, зокрема за ст. 122 КУпАП, на місці вчинення такого правопорушення.

Щодо суті зафіксованого в оскаржуваній постанові правопорушення суд першої інстанції зазначив наступне.

Позивачем не спростовано фактів, що встановлені в постанові у справі про адміністративне правопорушення, а саме: виїзд з прилеглої території у м. Києві по вул. Ревуцького, 40, перетнув горизонтальну дорожню розмітку.

Щодо тверджень скаржника про відсутність будь-яких обмежуючих, зобов'язуючих знаків, передбачених Правилами дорожнього руху при в'їзді/виїзді на головну дорогу, суд вказав, що вони є недостатніми для спростування здійсненого позивачем правопорушення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.11.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 08.09.2017 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції відповідають обставинам справи. Судом першої інстанції не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. У грудні 2017 року позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яку 13.02.2018 передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів обох інстанцій, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (ОСОБА_1)

5. У касаційній скарзі позивач вказує на підставу для скасування судових рішень той факт, що судами першої та апеляційної інстанції не надано правової оцінки, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху йому не було роз'яснено положення статей КУпАП (80731-10) .

Додатково скаржник вказав, що факти зафіксовані у постанові про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР № 857523 від 28.02.2017 не підтверджені свідками.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Як встановлено судами обох інстанцій та свідчать матеріали справи, 28.02.2017 о 08 год. 50 хв. за адресою: вул. Ревуцького, 40 у місті Київ, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1, перетнув горизонтальну дорожню розмітку 1.3, чим порушив п.п. 8.5.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (1306-2001-п) .

Постановою серія АР № 857523 від 28.02.2017 сержанта поліції поліцейської роти № 2 батальйону № 3 управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Рогачова Анатолія Володимировича ОСОБА_1. притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з цим позовом про її скасування.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення (80731-10) від 7 грудня 1984, № 8073-X (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)

7.1. Стаття 251. Докази

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

7.2. Стаття 252. Оцінка доказів

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

7.3. Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

7.4. Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Щодо доводів касаційної скарги

8. Посилання скаржника на не доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки встановлені факти у постанові про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не підтверджені свідками, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Аналіз положень статей КУпАП (80731-10) , викладених у пунктах 7.1. - 7.4. цього рішення, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як встановлено судами обох інстанцій, вина позивача у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема і фото знімками, що свідчать про вчинення позивачем 28.02.2017 о 08 год. 50 хв порушення вимог дорожнього знаку п. 1.3. Розділу 34 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КУпАП.

9. Обґрунтовано суди відхилили посилання позивача стосовно відсутності будь-яких обмежуючих чи зобов'язуючих знаків, передбачених Правилами дорожнього руху при виїзді на головну дорогу, оскільки у такому випадку, їх відсутність не спростовує здійсненого позивачем правопорушення.

10. Не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення факт не надання йому під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху роз'яснень, передбачених положеннями статей КУпАП (80731-10) . Ці недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи наведене та беручи до уваги встановлене судами, колегія суддів дійшла висновку, що посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а висновки судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для скасування постанови серія АР № 857523 від 28.02.2017правильними.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи, що вина позивача у вчинені адміністративного правопорушення, яка полягає у перетині горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для скасування постанови серія АР № 857523 від 28.02.2017, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

Оскільки висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні, то касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.