ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                            02.06.2004
 
 
                             (Витяг)
 
     Постановою голови  Військового  місцевого  суду  Полтавського
гарнізону від 14 листопада 2003 р.,  залишеною без  зміни  головою
Військового апеляційного суду Центрального регіону,  на начальника
фінансово-економічної  групи   Сумського   обласного   військового
комісаріату    К.   за   вчинення   корупційного   правопорушення,
передбаченого п."г"  ч.1  ст.  5  Закону  від  5  жовтня  1995  р.
N 356/95-ВР  ( 356/95-ВР  ) (356/95-ВР)
          "Про  боротьбу  з корупцією" (далі -
Закон),  накладено штраф у розмірі 15 неоподатковуваних  мінімумів
доходів громадян (255 грн.).
 
     К. визнано   винним   у   тому,   що   він,   будучи  особою,
уповноваженою на виконання функцій  держави,  на  офіційний  запит
начальника військового представництва Міністерства оборони України
(далі  -  МО)  надав  неповну  інформацію  щодо  коштів,  фактично
виплачених працівникам цього представництва за певний період.
 
     Голова Верховного  Суду  України постанову голови Військового
місцевого суду Полтавського гарнізону скасував з таких підстав.
 
     Пунктом "г" ч.1 ст.  5 Закону ( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
          передбачено,  що
державний службовець  або  інша  особа,  уповноважена на виконання
функцій держави,  не має права відмовляти  фізичним  та  юридичним
особам  в  інформації,  надання якої передбачено правовими актами,
умисно  затримувати   її,   надавати   недостовірну   чи   неповну
інформацію.
 
     Відповідно до  ст.  9 Закону від 2 жовтня 1992 р.  N 2657-XII
( 2657-12 ) (2657-12)
         "Про інформацію" всі громадяни України, юридичні особи
й  державні  органи  мають  право  на  інформацію,  що  передбачає
можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання
відомостей,  необхідних  їм  для  реалізації своїх прав,  свобод і
законних інтересів, здійснення завдань та функцій.
 
     Згідно зі ст.  34 того ж Закону ( 2657-12 ) (2657-12)
         в разі відмови  у
задоволенні  запиту чи відстрочки його задоволення в повідомленні,
що  надсилається  запитувачу,  треба  зазначити:  посадову   особу
державної  установи,  котра відмовляє у задоволенні запиту взагалі
або ж у наданні  відповіді  у  визначений  місячний  термін;  дату
відмови чи відстрочки;  мотивовану підставу відмови чи причини,  з
яких запитуваний документ не може бути видано в  установлений  цим
Законом   термін,   а  також  строк,  протягом  якого  запит  буде
задоволений.
 
     Як убачається   з   матеріалів   справи,   запит   начальника
військового  представництва МО був адресований Сумському обласному
військовому комісару,  який доручив підготувати відповідь на нього
начальнику  відділу  фінансово-соціального  забезпечення,  а той у
свою чергу передоручив це зробити начальнику фінансово-економічної
групи К.
 
     На виконання   поставленого  завдання  К.  підготував  проект
відповіді і надав його військовому комісару. Останній, погодившись
із  викладеними  там  відомостями,  17  жовтня  2003 р.  відповідь
підписав,  і   вона   була   направлена   начальнику   військового
представництва.
 
     За таких   обставин  К.,  який  лише  склав  проект  можливої
відповіді  на  офіційний  запит,  не   можна   визнати   суб'єктом
корупційного правопорушення,  передбаченого п."г" ч.1 ст. 5 Закону
( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
        ,  оскільки рішення щодо запиту прийняв безпосередньо
військовий  комісар,  котрий був зобов'язаний перевірити викладену
інформацію і в разі незгоди з нею направити зазначений  проект  на
доопрацювання.
 
     Крім того,  у  справі  немає жодних даних,  що свідчили б про
наявність у К.  корисливого умислу чи  будь-якої  іншої  особистої
заінтересованості  в отриманні певних пільг,  послуг чи переваг за
ненадання на запит начальника  військового  представництва  повної
інформації,  і  це також підтверджує необгрунтованість притягнення
його до відповідальності за вчинення корупційного діяння.
 
     Хоча дії   К.   й   не    утворюють    складу    корупційного
правопорушення,  проте  у таких випадках особу можна притягнути до
відповідальності  (у  разі  доведеності  її  вини)  за  інші  види
правопорушень, але    не    за    діяння,    передбачені   Законом
( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
        .
 
     Виходячи з наведеного та керуючись  статтями  293,  294  КпАП
( 80732-10  ) (80732-10)
        ,  Голова  Верховного  Суду  України постанову голови
Військового місцевого суду Полтавського гарнізону від 14 листопада
2003  р.  скасував  і провадження у справі закрив за відсутністю в
діях К.  складу корупційного правопорушення,  передбаченого  п."г"
ч.1 ст. 5 Закону ( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
        .
 
Вісник Верховного суду України, рік 2004, N 6, стор.38