СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            14.04.2004

                             (Витяг)

     У лютому 2003 р.  Б.  звернувся до суду  зі  скаргою  на  дії
начальника  управління  МВС  України  в  Донецькій  області,  який
наказами від 22 та 25 листопада 2002 р.  звільнив його  з  органів
внутрішніх справ за порушення дисципліни.

     Ворошиловський районний суд м. Донецька ухвалою від 21 травня
2003 р.,  яку залишив без зміни ухвалою  від  23  жовтня  2003  р.
апеляційний суд Донецької області,  скаргу Б. залишив без розгляду
на підставі ст. 248-5 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
        .

     У касаційній  скарзі  Б.   просив   зазначені   ухвали   суду
скасувати,   оскільки   вони   постановлені   з   порушенням  норм
матеріального та процесуального права, й постановити нове рішення,
яким його скаргу задовольнити.

     Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі
доводи,  Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
вирішила,  що  касаційна  скарга  задоволенню  не підлягає з таких
підстав:

     Відповідно до вимог ст.  248-5 ЦПК ( 1502-06  ) (1502-06)
          скаргу  може
бути  подано в суд у двомісячний строк,  обчислюваний з дня,  коли
особі стало відомо або повинно було стати відомо про порушення  її
прав,  свобод чи законних інтересів.  Пропущений строк для подання
скарги може бути  поновлений  судом,  якщо  буде  встановлено,  що
пропуск стався з поважних причин.

     При розгляді справи суд установив,  що Б. про своє звільнення
дізнався 26 листопада 2002 р. від свого безпосереднього керівника,
а  зі  скаргою  до суду звернувся лише 27 лютого 2003 р.,  тобто з
пропуском зазначеного в ст.  248-5 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
          строку,  однак
поважних причин для пояснення пропуску цього строку не навів.

     Доводи Б.  про те,  що п.  43 Дисциплінарного статуту органів
внутрішніх справ (затверджений Указом Президії Верховної Ради УРСР
від 29 липня 1991 р.  N 1368-XII ( 1368-12 ) (1368-12)
        ) встановлено строк для
оскарження дисциплінарних стягнень у три місяці й  ним  цей  строк
дотримано,  не можуть бути прийняті до уваги,  оскільки зазначений
строк стосується розгляду звернень осіб рядового й  начальницького
складу  органів  внутрішніх  справ  до свого керівництва в порядку
підлеглості і не є процесуальним.

     Оскільки суди   обох    інстанцій    не    порушували    норм
процесуального права, Судова палата у цивільних справах Верховного
Суду України не знайшла підстав для задоволення касаційної скарги.

     За таких  обставин  Судова   палата   у   цивільних   справах
Верховного Суду   України,   керуючись   статтями   334,  335  ЦПК
( 1503-06   ) (1503-06)
        ,   касаційну   скаргу   Б.   відхилила,   а   ухвали
Ворошиловського  районного суду м.  Донецька від 21 травня 2003 р.
та апеляційного суду Донецької  області  від  23  жовтня  2003  р.

залишила без зміни.